Верховний Суд став на бік платника податків у спорі щодо штрафу за даними СОД РРО

Верховний Суд став на бік клієнта «Нікітінський і Партнери» у податковому спорі щодо штрафу за даними СОД РРО: касацію виграно, штраф податкової скасовано.

Адвокатське об’єднання «Нікітінський і Партнери» виграли касаційне провадження у Верховному Суді у податковому спорі між фізичною особою-підприємцем та Головним управлінням ДПС в Одеській області (справа № 420/22716/24).

Суть справи

Податковий орган за результатами фактичної перевірки застосував до ФОП штрафні (фінансові) санкції у розмірі 77 615,25 грн за нібито допущені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Особливість справи полягала в тому, що майже всі «порушення» контролюючий орган виявив не під час перевірки за місцем здійснення господарської діяльності підприємця, а шляхом співставлення даних еквайрингу з податковою інформацією системи СОД РРО за попередні періоди — за місцем розташування самого податкового органу. При цьому штрафи були обчислені за кумулятивним (накопичувальним) принципом — кожна операція кваліфікована як «повторне» порушення з підвищеним розміром санкції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.12.2024 позов задовольнив та скасував податкове повідомлення-рішення. Проте П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.09.2025 це рішення скасував і у позові відмовив.

Правова проблематика

Ключове питання справи: чи можуть самі по собі дані системи СОД РРО, без дослідження безпосередньо розрахункових документів, бути належним і достатнім доказом порушення законодавства про РРО?

Партнер АО «Нікітінський і Партнери» адвокат Юрій Голосов у касаційній скарзі обґрунтував, що апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.05.2024 у справі № 520/4564/23 та від 12.08.2025 у справі № 500/5316/21: відомості СОД РРО за своєю суттю є податковою інформацією, яка сама по собі не є належним доказом податкового правопорушення і не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності, а може лише слугувати приводом для подальшої перевірки. Безпосереднім доказом вчинення розрахункової операції є саме розрахунковий документ.

Результат

Постановою від 14.07.2026 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу задовольнив. Суд погодився, що обставиною, яка має бути досліджена у таких спорах, є саме розрахункова операція, а безпосереднім доказом її вчинення — відповідний розрахунковий документ. Матеріали справи таких документів не містили, а апеляційний суд не з’ясував, які саме докази покладені податковим органом в основу висновків про порушення, та не надав оцінки їх належності, допустимості й достатності.

Верховний Суд визнав висновки апеляційного суду про наявність підстав для притягнення підприємця до відповідальності передчасними, скасував постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 14.07.2026 у справі № 420/22716/24 можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень.