Допомога адвоката при складанні претензії та позову, пов’язаного з невиконанням договору поставки

Допомога адвоката зі складання претензії та позову при невиконанні договору: структура документів, докази та порядок звернення до суду.

Допомога адвоката при складанні претензії та позову, пов’язаного з невиконанням договору поставки.

У разі прострочення поставки або недопоставки товарів у встановлений договором строк, юрист із договірних спорів для пред’явлення постачальнику (виробнику) претензії готує такі документи:

виписку з договору та специфікації, копію державного замовлення із зазначенням кількості товарів, що підлягають поставці, строків і порядку поставки. Якщо до договору були внесені зміни, передаються копії всіх документів, що стосуються цих змін; акт або інші докази відсутності в постачальника (виробника) товарів до обумовленого договором (замовленням) строку в разі, коли вибірка товарів провадиться покупцем зі складу постачальника (виробника); перелік платіжних документів постачальника (виробника) на оплату товарів, відвантажених протягом періоду, за який стягуються санкції; відомість недопоставки та розрахунок неустойки за недопоставку або прострочення поставки.

У розрахунку неустойки за прострочення поставки та недопоставку товарів юристи з договірних справ зазначають: найменування постачальника (виробника) та вантажовідправника; номер і дату договору, рознарядок тощо; найменування товарів у необхідних випадках за марками, артикулами, розмірами; строк поставки за договором (місяць, декада, квартал); кількість товарів, що підлягає поставці в даний період; кількість фактично поставлених товарів; кількість недопоставлених товарів; ціну за одиницю товару; суму вартості недопоставлених товарів за даний період; суму неустойки.

Якщо відбір товарів провадиться покупцем (замовником) на складі постачальника (виробника), то для доказу відсутності на складі товарів у погодженому асортименті представник покупця, який здійснює відбір, повинен вимагати від служби збуту постачальника (виробника) складання акта. В останньому має бути зазначено, що покупець з’явився за отриманням продукції (товарів) за погодженим графіком або за повідомленням постачальника про готовність товарів до здачі, але не отримав товарів певного найменування (артикулу, марки) через їх відсутність.

Доказом відсутності товарів на складі може слугувати також напис про це на довіреності отримувача, зроблений посадовою особою постачальника (виробника), відповідальною за відпуск товарів.

Якщо доставка товарів провадиться постачальником (виробником) на склад покупця, для посвідчення недопоставки товарів за окремими найменуваннями асортименту юристи з договірних спорів вимагають такі самі докази, як і для пред’явлення претензії про стягнення санкцій за недопоставку або прострочення поставки товарів.

За наявності умови про поставку товарів в асортименті неустойка стягується з постачальника (виробника) від вартості недопоставлених товарів за окремими найменуваннями встановленого договором асортименту.

Обсяг недопоставлених товарів не враховується при визначенні розміру неустойки, що підлягає стягненню в наступних здавальних періодах. Неустойка стягується одноразово.

Договором може бути передбачено порядок і строки заповнення недопоставки.

Отримавши претензію покупця (замовника) про сплату неустойки за прострочення поставки або недопоставку товарів, юрист із договірних спорів (виробника) зобов’язаний вимагати від відділу збуту дані про обсяг товарів, що підлягають поставці в період, за який пред’явлена претензія, дані про фактичне відвантаження, підтверджені копіями рахунків, і вжити заходів щодо своєчасного перерахування претензійної суми.

У разі розбіжності даних відділу збуту з даними заявника претензії встановлюються причини розбіжності: невраховані зміни замовлення, невраховані відвантаження тощо. З цією метою провадиться взаємна звірка на місці, якщо постачальник (виробник) і покупець перебувають в одному місті, в інших випадках — шляхом обміну відповідними листами.

Юрист із договірних спорів зобов’язаний перевірити відповідність претензії договору, а також наявність вини постачальника в невиконанні зобов’язань.

Приклад. Замовник пред’явив претензію про сплату неустойки за прострочення поставки виробів у III кварталі. Отримавши претензію, юрист постачальника ознайомився з договором і встановив, що замовник, у свою чергу, повинен був поставити для замовленого ним виробу поковки не пізніше 15 липня. У договорі обумовлено, що вироби відвантажуються замовником лише після їх випробування. Судячи із залізничних накладних, поковки були отримані від заявника претензії після 2 жовтня, тобто після закінчення строку поставки виробів. Документи, наявні в постачальника, свідчили, що ним були виготовлені деталі, що підлягають поставці виробів у строк, але через відсутність поковок постачальник не зміг повністю виготовити та зібрати вироби. Таким чином, невиконання зобов’язання в строк мало місце не з вини постачальника, а з вини замовника. Виклавши докладно обставини справи, постачальник у своїй відповіді на претензію відхилив її як безпідставну.

У свою чергу постачальник пред’явив претензію до отримувача виробів про сплату неустойки за ненадання в строк поковок.

Для стягнення неустойки за необґрунтовану відмову від отримання або невибірку передбачених договором товарів (якщо така відповідальність передбачалася договором), а також для пред’явлення претензії (позову) до покупця про сплату вартості невибраних товарів у визначеному порядку (якщо це передбачалося договором), юрист із договірних справ повинен додати до претензії (позову) виписку з договору про те, що поставка здійснюється шляхом вибірки товару покупцем з бази (складу) постачальника (виробника).

До претензії (позову) має бути доданий документ про те, що до обумовленого договором строку поставки на базі (складі) постачальника (виробника) були товари в кількості та асортименті, передбачених договором (замовленням) для даного строку поставки, і що товари за якістю, сортністю, упаковкою, розфасовкою точно відповідали умовам договору (замовлення) та є в наявності на момент заявлення претензії (позову). Документ має бути підписаний керівником підприємства або його заступником і головним (старшим) бухгалтером.

Якщо товари доставлялися покупцеві (замовникові) централізованим завезенням автотранспортом, а він відмовився від приймання, до претензії (позову) має додаватися товарно-транспортна накладна із записом посадової особи покупця, відповідальної за приймання товарів, про те, що покупець від приймання відмовляється, із зазначенням причин відмови.

Замість такого запису, зробленого на товарно-транспортній накладній, може складатися також акт про відмову покупця в прийманні товарів, який підписується водієм, що доставив вантаж, і відповідною посадовою особою покупця. У ньому обумовлюється, що вантаж був доставлений відповідно до договору (замовлення) і що отримувач був повідомлений про час його доставки. Якщо стосовно товарів отримувачам надано право відмови від них в односторонньому порядку, неустойка не стягується.

До претензії (позову) також юрист із договірних спорів повинен додати розрахунок неустойки за необґрунтовану відмову від отримання або невибірку передбачених договором (замовленням) товарів, дані про ціну невибраних товарів.

У тому випадку, коли товари були виготовлені постачальником за спеціальним замовленням покупця і лише для нього, за особливими, спеціальними кресленнями, технічними умовами тощо, а він від отримання їх відмовився, постачальник має право стягнути з покупця вартість невибраних товарів і понесені збитки, якщо після закінчення року він доведе, що реалізація невибраних товарів іншим підприємствам (організаціям) неможлива.

Покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття товарів, поставка яких прострочена, якщо в договорі не передбачено інше. Товари, відвантажені постачальником до отримання повідомлення, покупець зобов’язаний прийняти й оплатити.

Отже, у договорі може бути встановлено, що покупець зобов’язується приймати й оплачувати прострочені поставкою товари. Якщо прострочення поставки сталося з вини покупця (несвоєчасне виставлення акредитива, затримка у видачі рознарядок тощо), він не може скористатися своїм правом відмови.

Спори, пов’язані з нестачею товарів, у яких бере участь кілька відповідачів, розглядаються господарським судом за місцем знаходження відправлення. Спори, пов’язані з нестачею товарів, перевідправлених відправником без розкриття тари та упаковки, розглядаються за місцем знаходження виробника, а у випадках перевідправлення товарів, вироблених кількома виробниками, — за місцем знаходження відправника, від якого отримано товар.

Розглядаючи претензії (позови), пов’язані з поставками товарів неналежної якості, крім договору, юристи з договірних спорів керуються також інструкцією «Про порядок приймання продукції та товарів за якістю».

Якщо виявиться, що товари, які надійшли на підприємство, не відповідають вимогам ГОСТу, ТУ, кресленням, зразкам, мають конструктивні недоліки, нижчого сорту, ніж зазначено в документі, що посвідчує якість товару, або є некомплектними, немаркованими (неналежно маркованими), або поставлені в неналежній тарі — відділ технічного контролю (щодо обладнання — відділ обладнання) чи інший відділ, що виконує його функції, викликає представника постачальника (виробника), якщо такий виклик передбачено договором: одноміського — телефонограмою, іногороднього — телеграмою із зазначенням: найменування товарів; дати й номера рахунку, за яким поставлені товари, або номера транспортного документа, якщо рахунок ще не отримано; основних недоліків, виявлених у товарах; часу, на який призначено перевірку товарів; кількості невідповідних товарів.

Представник одноміського постачальника (виробника) зобов’язаний з’явитися за викликом отримувача не пізніше наступного дня, а щодо швидкопсувних товарів — не пізніше 4-х годин після отримання виклику.

Представник іногороднього постачальника (виробника) зобов’язаний з’явитися не пізніше ніж у 3-денний строк після отримання виклику, не рахуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не встановлено в договорі.

У разі його неявки у встановлений строк, а також коли такий виклик не є обов’язковим, перевірка якості товарів провадиться представником галузевої інспекції з якості або експертом бюро товарних експертиз, чи галузевою інспекцією з якості (якщо інспекція та бюро товарних експертиз є в місці знаходження отримувача).

При неявці представника цих організацій за викликом отримувача перевірка провадиться за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), або отримувач здійснює односторонню перевірку якості, якщо виробник (постачальник) дав на це згоду.

Служба технічного контролю отримувача товарів спільно з відповідним відділом зобов’язана при прийманні дотримуватися вимог договору, а також Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Обов’язковим є дотримання також усіх вимог ГОСТу або ТУ щодо правил приймання, розбракування, а також актування недоліків у відборі зразків, проб.

Відбори зразків або проб провадяться в точній відповідності до вимог стандартів, технічних умов або договору. Якщо порядок відбору зразків (проб) для даного виду товарів не передбачений, вони відбираються з різних частин партії товарів, у якій виявлено недоліки.

Про відбір зразків (проб) складається акт відповідно до пп. 26—28 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Спільно з уповноваженим представником, що з’явився, отримувач (замовник) складає також акт, що встановлює неналежну якість товарів або тари, некомплектність товарів, порушення правил маркування та упаковки.

Практика юристів показує, що при складанні актів про недоброякісність товарів, тари, упаковки та про неналежне маркування часто допускаються порушення вимог правил приймання, і тому ці акти не можуть слугувати доказом у справі.

Приймання за якістю вважається проведеним своєчасно, якщо воно розпочате й закінчене у встановлені строки.

Вибіркова перевірка товарів провадиться лише тоді, коли це передбачено стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими правилами або договором.

При вибірковій перевірці товарів потрібно особливо ретельно відбирати проби, оскільки нерідко бувають при цьому такі порушення: відбір проб у меншій кількості, ніж слід; не зазначено, з якої партії або місць вони відібрані; неправильно описано порядок відбору. Усе це не дає можливості юристу при вирішенні спору поширити результати перевірки на всю партію товарів.

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування товарів, тари або упаковки, що надійшли, вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням чи даним, зазначеним у супровідних документах, що посвідчують якість товарів, тари або упаковки, отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання цих товарів, тари в умовах, що виключають погіршення їхньої якості та змішування з іншими однорідними товарами.

В акті необхідно зазначити стан складського приміщення, де зберігаються товари, температуру та відносну вологість повітря, порядок складування тощо.

Важливе значення має правильний опис в акті стану тари та упаковки товарів. Якщо тарні місця опломбовані або окантовані залізною стрічкою, необхідно докладно зазначити їхній стан: чи не були перебиті цвяхи окантовки, чи не знімалися пломби тощо.

Перевірку якості слід провадити при вивантаженні товарів у тарі з вагона чи інших транспортних засобів, оскільки не виключена можливість поломки тари в процесі вивантаження. Строк перевірки якості обчислюється з моменту подання вагона під вивантаження. Покупець (отримувач) повинен подати докази, що підтверджують цей час (відомості подання та прибирання вагонів тощо).

Перевіряючи якість товарів, члени комісії зобов’язані ретельно ознайомитися з умовами договору поставки й тими документами, за якими має перевірятися якість (ГОСТ, ТУ, зразки, креслення, еталони тощо), і в акті приймання точно зазначити номер і дату затвердження такого документа.

Спори, пов’язані з пошкодженням або псуванням товарів під час транспортування (поломка, бій, побитість, потертість тощо) не з вини перевізника, мають розглядатися в порядку, передбаченому Інструкцією.

При перевірці якості швидкопсувних товарів, що прибули у вагонах-льодовнях, необхідно перевірити дотримання температурного режиму у вагоні, а також часу доставки, оскільки за відсутності цих даних неможливо встановити, з чиєї вини зіпсувалися товари.

Акт має бути складений у день закінчення приймання товарів за якістю та комплектністю. Приймання товарів провадиться на складі отримувача: при іногородній поставці — не пізніше 20 днів, а швидкопсувних товарів — 24 годин після видачі їх перевізником або надходження на склад отримувача при доставці постачальником чи при вивезенні отримувачем. При одноміській поставці приймання провадиться не пізніше 10 днів, а щодо швидкопсувних товарів — протягом 24 годин після надходження на склад отримувача. Спори про встановлення в договорі порядку проведення вибіркової перевірки якості продукції господарському суду не підвідомчі. Такий порядок має визначатися технічними умовами.

Товари, що мають гарантійні строки служби (зберігання), перевіряються за якістю (комплектністю) при розкритті тари, але не пізніше встановлених гарантійних строків.

Акт про приховані недоліки товарів, що не мають гарантійних строків служби, має бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше 4-х місяців з дня надходження на склад отримувача, який виявив приховані недоліки (якщо інші строки не встановлені спеціальними правилами).

Акт про приховані недоліки, виявлені в товарах з гарантійним строком служби (зберігання), має бути складений протягом 5 днів при виявленні недоліків, але в межах гарантійного строку.

Акт про приховані недоліки товарів, гарантійний строк на які обчислюється з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також у період зберігання до продажу, незалежно від часу отримання товарів.

Склавши акт про приймання товарів за якістю (комплектністю), відділ технічного контролю (обладнання) у 5-денний строк отримує у відповідних службах підприємства копії необхідних документів і передає їх у 3-х примірниках юристам із договірних спорів для пред’явлення претензії та позову.

При пред’явленні позову, пов’язаного з поставкою товарів неналежної якості (некомплектних), юрист із договірних спорів зобов’язаний додати до позовної заяви документи, передбачені Господарським процесуальним кодексом. При цьому в обґрунтування позовних вимог про повернення надмірно сплачених сум за зазначені товари, стягнення штрафу за їх поставку до позовної заяви додаються, зокрема: договір, на виконання якого проведено поставку, або відповідна виписка з нього; отриманий від постачальника (виробника) документ, що посвідчує якість поставлених товарів, сертифікат, паспорт, посвідчення про якість, акт ВТК; акт, що встановлює невідповідність якості (комплектності) товарів стандартам, ТУ, зразкам (еталонам), а також вимогам, передбаченим договором; комерційний акт, якщо відповідно до чинних на транспорті правил такий акт було складено; акт перевірки, якщо виробником у встановленому порядку провадилася повторна перевірка повернених йому товарів і цей акт є в позивача; у необхідних випадках — стандарти або ТУ, яким мають відповідати поставлені товари, або завірені виписки з них, акти відбору проб та аналізи лабораторій; посвідчення представника громадськості підприємства-отримувача чи іншого підприємства, якщо він брав участь у прийманні продукції, видане відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції та товарів за якістю; при поставці товарів залізницею, водним або повітряним транспортом — транспортна накладна (коносамент), при поставці автотранспортом — товарно-транспортна накладна або належно завірені копії зазначених накладних; копії листів, телеграм, телефонограм про виклик представника постачальника (виробника) чи інших організацій для участі в перевірці якості (некомплектності) товарів і складанні акта, якщо такий виклик передбачено згаданою вище Інструкцією, обов’язковими для сторін правилами або договором; платіжна вимога постачальника (виробника) або належно завірена копія та докази оплати; у разі уцінки товару або переведення його в нижчу категорію якості — документ, що підтверджує оприбуткування його фактично отриманим сортом (якістю).

Якщо позов заявлено торговельним підприємством, крім зазначених документів, воно у відповідних випадках зобов’язане подати докази доведення уцінки до споживача, переоцінки або знищення швидкопсувних недоброякісних товарів, підписану керівником і головним бухгалтером довідку про реалізацію товарів за ціною того сорту (якості), у який вони переведені, або про проведену переоцінку, якщо вони ще не реалізовані, тощо.

У відділі технічного контролю ведеться журнал обліку актів про неналежну якість товарів або тари, некомплектність товарів, порушення правил маркування та упаковки.

Отримавши від відділу технічного контролю (відділу обладнання чи іншої служби) матеріали про надходження недоброякісних або некомплектних товарів із пошкодженнями тари чи упаковки, юристи з договірних спорів перевіряють: відповідність документа вимогам договору, Інструкції про порядок приймання продукції та товарів за якістю, ГОСТу, ТУ, наявність усіх документів, необхідних для обґрунтування претензії. Документи, яких бракує, негайно витребуються у відповідних служб.

Якщо при прийманні товарів допущено порушення, юрист із договірних справ вимагає у відповідальних за приймання осіб пояснення причин, з яких допущено порушення, і доповідає про це керівнику, його заступнику, головному інженеру підприємства (об’єднання), вносячи пропозиції про покарання винних і про заходи щодо усунення порушень.

Крім зазначених вище документів, юрист із договірних справ у разі потреби робить виписку з нормативних актів, що стосуються даної претензії, і готує претензійний лист.

Понад штраф за поставку товарів неналежної якості підприємство (об’єднання) має право стягнути всі збитки, пов’язані з даною поставкою.

При стягненні штрафу за поставку товарів, що не відповідають за якістю стандартам, ТУ, зразкам (еталонам) або умовам договору, штрафи за некомплектну поставку товарів у неналежній тарі чи упаковці, а також за відсутність маркування (неналежне маркування) товарів не стягуються.

Слід мати на увазі, що спори, пов’язані з доставкою товарів неналежної якості (некомплектних), у яких беруть участь кілька відповідачів, розглядаються господарським судом за місцем знаходження відповідача — виробника товару, а якщо поставлені товари вироблені кількома виробниками — за місцем знаходження відповідача-постачальника.

Регресні позови, пов’язані з поставкою товарів неналежної якості (некомплектних), розглядаються за місцем знаходження відповідача. Постачальник, який не є виробником товарів, залучається до справи як відповідач за позовом, пред’явленим до виробника, у тому випадку, коли постачальник бере участь у розрахунках за товари або поставка (відпуск) товарів проведена з його складу, а також в інших випадках, передбачених договором.

Якщо виробник або його місцезнаходження покупцеві (отримувачу) не відомі, позов пред’являється лише до постачальника. У цьому разі виробник може бути залучений як відповідач за клопотанням сторін або з ініціативи господарського суду. Якщо при цьому змінюється підвідомчість спору, в ухвалі про залучення відповідачем виробника зазначається про передачу справи за підвідомчістю. Покупець має право пред’явити одночасно позов і до відправника, якщо постачальник і виробник не є відправниками товарів.

Претензія, що надійшла на підприємство, в організацію від покупця (замовника) про поставку недоброякісних (некомплектних) товарів після реєстрації передається відділу технічного контролю на висновок. Після отримання висновку юрист із господарських спорів перевіряє відповідність усіх документів (актів приймання, довіреності, висновків за аналізами тощо) вимогам Інструкції про приймання продукції та товарів за якістю, стандартам і технічним умовам. Після цього дається на висновок керівництву підприємства.

Одночасно готуються: мотивована відповідь заявнику про відхилення претензії, або розпорядження відділу збуту про заміну забракованих товарів, досилання вузлів і деталей, яких бракує, або розпорядження бухгалтерії (фінансовому відділу) про перерахування визнаних за претензією сум. Ці документи підписуються керівником підприємства.

За наявності права на регресний позов до постачальника забракованих комплектувальних вузлів, деталей, виливків тощо юристи з господарських спорів пред’являють відповідну претензію у викладеному вище порядку.

Сторони за договором мають право погодити строк, протягом якого виробник (постачальник) повинен усунути допущені ним порушення. Цей строк може бути обумовлений у тексті договору поставки або погоджений сторонами окремо.

При пред’явленні претензій (позовів), пов’язаних із виявленням нестачі або втрати вантажу, відділ, цех, структурна одиниця, склад, що провадив приймання вантажу за кількістю, зобов’язаний скласти акт, що посвідчує нестачу або втрату.

При несправності вагона, відсутності або несправності пломб, а також у випадках вивантаження вантажу залізницею необхідним доказом нестачі або втрати вантажу є комерційний акт, складання якого отримувач зобов’язаний вимагати від станції призначення, а в разі відмови у складанні акта — оскаржити відмову відповідно до правил, чинних на залізничному транспорті.

Якщо вантаж видано отримувачу у справному вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами без переважування та перевірки, отримувач повинен вимагати від станції призначення відмітки про це на звороті накладної.

Комерційним актом посвідчуються також обставини, які можуть слугувати підставою для відповідальності повітряно-транспортного підприємства, підприємства річкового та морського транспорту, зокрема пошкодження, псування перевезеного вантажу, втрата його, нестача тощо.

При перевезеннях за участю автотранспортних підприємств обставини, які можуть слугувати підставою для матеріальної відповідальності перевізника за нестачу, псування, пошкодження вантажу тощо, посвідчуються відповідними записами в товарно-транспортних документах, а в разі розбіжностей між перевізником і клієнтами — актами встановленої форми. Акти можуть складатися у випадках, коли необхідно зробити докладний опис обставин, чого не можна зробити в товарно-транспортних документах. Відмова від підписання актів забороняється. У разі незгоди зі змістом акта кожна сторона має право викласти в ньому свою думку, скріпивши це підписом особи, яка брала участь у складанні акта.

Якщо при перевірці вантажу за кількістю на складі вантажоотримувача виявляється нестача, приймання призупиняється, вживаються заходи щодо забезпечення збереження товарів, а також щодо запобігання їх змішуванню з іншими однорідними товарами. Про виявлену нестачу складається акт за підписом осіб, що провадили приймання товарів. Якщо вантаж отримано від залізниці без перевірки маси та кількості, приймання провадиться в момент розкриття вагона.

При автомобільних перевезеннях здача вантажів вантажоотримувачу провадиться в тому порядку, у якому вантаж був прийнятий від вантажовідправника (зважування на вагах, обмір, рахунок місць тощо). Вантажі, що прибули у справних автомобілях, причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах із непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоотримувачу без перевірки маси, стану вантажу та кількості вантажних місць. Тарні та штучні вантажі стандартної маси або вантажі, маса яких зазначена вантажовідправником на кожному вантажному місці, видаються вантажоотримувачу в пункті призначення без зважування, за рахунком місць. Стан вантажу та його маса перевіряються лише в пошкоджених місцях. За відсутності у вантажоотримувача автомобільних ваг вантажі, що перевозяться навалом або насипом, якщо в них не виявлено ознак нестачі, видаються без перевірки їхньої маси.

Представнику, уповноваженому брати участь у прийманні вантажу за кількістю, видається разове посвідчення за підписом керівника підприємства, об’єднання, що виділило представника, або його заступника.

У посвідченні на право участі в прийманні мають бути зазначені: дата видачі та його номер; прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи та посада; на участь у кількісному прийманні яких саме товарів уповноважений представник.

Представник іногороднього постачальника (виробника) викликається у випадках, обумовлених у договорі.

Представник від одноміського постачальника або виробника (якщо товари отримані в оригінальній упаковці або в порушеній тарі виробника) викликається отримувачем для участі в прийманні вантажу обов’язково.

Якщо вантажі доставлені автотранспортом, приймання провадиться: сипучих — навалом; штучних вантажів — від водія або особи, що супроводжує вантаж, за масою та поштучно; опломбованих вантажів (при справності транспортних засобів і пломб) — від водія без перевірки маси затарених одиниць вантажу. Подальша перевірка проводиться на загальних підставах.

При прийманні окремих видів товарів і складанні акта мають дотримуватися вимоги Інструкції з приймання продукції і товарів народного споживання за кількістю, положення якої не суперечать законодавству України, а також вимоги стандартів і ТУ.

За всіх умов в акті приймання товарів за кількістю має бути зазначено: точне найменування отримувача (покупця), який склав акт, і його адреса; дата й номер акта, місце приймання товарів і складання акта, час початку та закінчення приймання, причини несвоєчасності приймання, якщо вона мала місце, час їх виникнення та усунення; прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які брали участь у складанні акта; дата й номер посвідчення представника іншої організації (громадськості) або представника постачальника; вказівка про те, що всі залучені до перевірки особи ознайомлені з правилами приймання товарів за кількістю; точне найменування та адреса постачальника (виробника); дата й номер телефонограми або телеграми про виклик представника постачальника (виробника), якщо він викликався; номер і дата платіжної вимоги (рахунку-фактури) і транспортної накладної або накладної на відпуск товарів зі складу постачальника при одноміській поставці; дата відправлення товарів зі станції (пристані, порту) відправлення, час прибуття їх на станцію (пристань, порт) призначення та на склад отримувача; час розкриття вагона, контейнера, автофургона; дата й номер комерційного акта (акта, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт було складено; стан тари та упаковки в момент огляду товарів; умови зберігання товарів на складі отримувача до складання акта; найменування пред’явлених до огляду товарів; стан тари та упаковки; ступінь заповнення тари; у чиїй тарі та упаковці (постачальника чи виробника) прибули товари; в упакованому чи розпакованому вигляді пред’явлені товари до перевірки; наявність ящикового або пакувального ярлика; стан маркування товарів і тари; дата розкриття тари; за чиєю масою — органу транспорту чи відправника — відправлені товари; загальна маса товарів — фактично та за документами; маса кожного місця, у якому виявлено нестачу, — фактична та за трафаретом на упаковці, тарі (ящику, бочці тощо); спеціальні відмітки перевізника в транспортних документах при видачі вантажу; кількість товарів, яких бракує, або надлишкових; ціна одиниці товару та сума вартості нестачі, надлишків; сума різниці у вартості нестачі та надлишків; інші вимоги, передбачені стандартом, ТУ.

Акт має бути обов’язково підписаний усіма особами, які брали участь у перевірці товарів за кількістю, і затверджений керівником підприємства. Особа, не згодна зі змістом акта, зобов’язана підписати його із застереженням про незгоду та викласти свою думку.

Начальник відділу (цеху, складу), що здійснює приймання товарів, контролює своєчасність і правильність складання акта в момент отримання товарів на складі — при вивантаженні з вагона без перевірки маси залізницею або автомашини, якщо вона поставила вантаж від відправника, а при обов’язковій явці представника відправника (виробника) — у день, коли він повинен з’явитися.

Відділ, склад, що здійснює приймання товарів, зобов’язаний у найкоротший строк після приймання передати юристам із господарських спорів для пред’явлення претензії такі документи в чотирьох примірниках: акт приймання та комерційний акт; копії платіжної вимоги (рахунку) постачальника; порівняльну відомість фактичної наявності товарів із даними, зазначеними в документах постачальника (виробника); справжні транспортні накладні або квитанції та копії з них; пломби, бирки, кипні листи, пакувальні листи, карти, ярлики (залежно від характеру товарів); інші документи згідно з договором.

Відділ (склад), що здійснює приймання, веде журнал обліку нестач і надлишків вантажів, що надходять.

Отримавши матеріали про виявлену нестачу чи іншу втрату вантажу, юристи з господарських спорів перевіряють наявність усіх необхідних документів та їх відповідність вимогам стандартів, ТУ, інструкцій, договору. Документи, яких бракує, негайно витребуються у відповідної служби.

Якщо приймання вантажу здійснено з грубими порушеннями встановлених правил, що позбавляють підприємство можливості витребувати відшкодування вартості вантажу, якого бракує, юристи з господарських спорів вимагають пояснень у винних і доповідають про те, що сталося, керівництву підприємства для віднесення збитків за рахунок винних та усунення допущених порушень.

До претензії про нестачу додаються всі перелічені вище документи.

При надходженні на підприємство від отримувача товарів претензії про нестачу вантажу тощо юристи з господарських спорів вимагають висновок відділу, що відправляє вантаж, а в необхідних випадках — перевірки наявності товарів на складі. Після отримання висновку перевіряється наявність документів, що підтверджують нестачу тощо, і відповідність їх змісту вимогам Інструкції про порядок приймання продукції та товарів за кількістю, договору тощо. Документи, яких бракує, або справжні документи замість копій витребуються в заявника претензії.

Якщо встановлено порушення правил приймання вантажу та складання акта, за якого претензія не може бути визнана доведеною, юристи з господарських спорів складають мотивовану відмову в задоволенні претензії з урахуванням висновку відділу збуту про відсутність надлишків товарів на складі.

Приклад. На підприємство, в організацію надійшла претензія про сплату вартості відвантажених виробів, нестача яких утворилася внаслідок бою.

До претензії додано акт, складений на складі покупця за участю представника іншої організації або громадськості в день надходження вантажу. На залізничній накладній не виявилося відмітки станції призначення про порядок видачі вантажу. У зв’язку з цим вантажовідправник вимагав від заявника претензії (вантажоотримувача) надання комерційного акта або документа про видачу вантажу станцією. Додатково від заявника було отримано довідку начальника станції призначення, з якої видно, що вантаж був виданий отримувачу при вивантаженні з вагона з перевіркою кількості місць. На претензію було дано відповідь, на яких підставах вона відхиляється.

Як видно з довідки начальника станції, вантаж був виданий із перевіркою кількості місць, отже, за наявності бою отримувач зобов’язаний був вимагати складання залізницею комерційного акта. Акт, складений на складі отримувача за участю представника іншої організації або громадськості, у цьому випадку не може слугувати доказом вини відправника в бої виробів.

При обґрунтованості претензії юристи з господарських спорів дають висновок керівнику (заступнику) підприємства, організації про її визнання, про оприбуткування надлишків товарів, про віднесення нестачі на матеріально відповідальну особу. Одночасно директором підприємства дається вказівка фінансовому відділу (бухгалтерії) про перерахування належної суми або відділу збуту — про досилання вантажу, про що повідомляється заявнику претензії. Спори, що виникають із договорів перевезення, у яких одним із відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцем знаходження органу транспорту.

Тара та упаковка мають відповідати вимогам стандартів або ТУ. Номери та індекси їх зазначаються в договорі. Порядок застосування, обігу та повернення тари, пакувальних, ув’язувальних матеріалів багаторазового використання, засобів пакетування, спецконтейнерів і тари, обладнання визначається або договором, або спеціальними правилами. Майнова відповідальність за прострочення повернення (здачі) тари, засобів пакетування та спецконтейнерів визначається договором.

У договорі слід чітко регулювати взаємовідносини тароздавачів, тароремонтних підприємств (організацій) і споживачів тари з питань здачі, повернення та повторного використання дерев’яної та картонної (зовнішньої) тари. Не підлягають здачі на тароремонтні підприємства: дерев’яна та картонна тара, не придатна до використання як тароматеріал, а також забруднена, не придатна для повторного використання за прямим призначенням або для упаковки інших товарів; ящики для плодоовочевої продукції, що передаються колгоспами й радгоспами, місцевими консервними підприємствами, заготівельними та іншими організаціями для поставки їм плодоовочевої продукції для переробки на консерви; заливні бочки, що звільняються з-під плодоовочевої продукції та повертаються постачальникам цієї продукції; барабани для електричних кабелів, проводів і сталевих канатів; багатооборотна тара, ящики для вибухових речовин; прутяні кошики, паки, решета, козуби для ягід; ящики для риби та бочки, що обертаються між добувними суднами (плавбазами) і береговими підприємствами рибпрому.

На підприємствах має встановлюватися порядок обліку тари, що використовується для упаковки та транспортування товарів на підприємствах, в об’єднаннях, організаціях. Облік тари, що використовується як господарський інвентар, здійснюється відповідно до чинних положень із бухгалтерського обліку основних засобів або малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Бухгалтерський облік тари ведеться за такими видами: тара з деревини; з картону та паперу; з металу; з пластмаси; зі скла; з тканини та нетканих матеріалів. До складу тари обліковуються також матеріали та деталі, призначені спеціально для її виготовлення або ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, пробка коркова та поліетиленова тощо).

Пошкоджена повністю (частково) поворотна тара актується в порядку, передбаченому Інструкцією про приймання продукції (товарів) за кількістю.

Предмети, призначені для додаткового обладнання вагонів, суден і автотранспортних засобів із метою забезпечення збереження товарів, що відвантажуються, не належать до тари й обліковуються на рахунку 05 «Матеріали», субрахунку «Сировина й матеріали».

Стягнення заставних сум за тару допускається у випадках, передбачених прейскурантами, іншими обов’язковими для сторін правилами, договорами.

При простроченні повернення тари покупцем відділ, що відає тарою, для пред’явлення претензії до здавача передає юристам із господарських спорів: копію рахунку (сертифіката) про відвантаження поворотної тари із зазначенням кількості тари, що підлягає поверненню, і строків повернення; копії документів про фактичні дати повернення тари, залізничних (водних) товарно-транспортних накладних, приймально-здавальних актів тощо; якщо не повернена — довідку про це за підписом начальника відділу збуту; розрахунок із зазначенням кількості днів прострочення за кожним рахунком (сертифікатом) і вартості тари, повернення якої прострочено.

Якщо до організації, що здала тару, має бути пред’явлена претензія про відшкодування вартості ремонту, очищення чи промивання тари або вартості тари, не придатної до подальшого використання, відповідний відділ передає юристам із господарських спорів: акт приймання тари за якістю, складений відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції та товарів за якістю; довіреність представника іншої організації, що брала участь у прийманні тари; рахунок на здану організацією тару; калькуляцію вартості ремонту, очищення чи промивання тари.

Документи передаються в необхідній кількості примірників (не менше трьох).

Претензія про відшкодування вартості ремонту, очищення, промивання тари та непридатної тари може бути заявлена разом із претензією про стягнення штрафу за прострочення повернення тари й окремо від неї, залежно від конкретних обставин справи. Зокрема, якщо потрібне відшкодування шкоди, завданої поверненням дефектної тари, яка до того ж повернена з простроченням, усі претензії про порушення пред’являються разом.

Якщо санкції за неповернення (несвоєчасне повернення) тари пред’являються за порядком рахунків (сертифікатів), а дефектна тара повернена за одним або частиною цих рахунків, для спрощення розрахунків доцільно пред’являти різні претензії за двома підставами.

Про стягнення штрафу за прострочення в поверненні тари або за неповернення її складається претензійний лист.

При систематичному простроченні повернення тари організацією, що отримує її у великій кількості, і необхідності у зв’язку з цим підсумовування штрафів за прострочення повернення тари за окремими рахунками (сертифікатами) претензії можуть пред’являтися за кожен минулий місяць.

Про відшкодування шкоди, завданої поверненням дефектної тари, пред’являється претензія.

При надходженні від власника тари претензії до підприємства про сплату штрафу за прострочення повернення тари юристи з господарських спорів перевіряють, чи додані до претензії необхідні документи: рахунок і сертифікат на тару, дані про фактичні строки повернення тари, розрахунок штрафу; перевіряють відповідність розрахунку санкцій умовам договору; витребують від відділу, відповідального за своєчасне повернення тари, висновок по суті претензій; перевіряють правильність розрахунку за строками повернення та за ціною тари.

При розбіжності даних про фактичне повернення тари з розрахунком, доданим до претензії, служба, що відає поверненням тари, зобов’язана терміново провести звірку розрахунків із заявником претензії, а в разі неможливості такої звірки — подати юристам із господарських спорів свій розрахунок з обґрунтовувальними документами.

Юристи з господарських спорів перевіряють правильність зустрічного розрахунку в тій частині, у якій претензія є обґрунтованою, подають керівництву підприємства, організації висновок про її задоволення, необхідні дані для розпорядження про перерахування визнаної суми. Дата й сума перерахування повідомляються заявнику.

За незадоволеною претензією складається мотивована відповідь із доданням контррозрахунку та обґрунтовувальних документів.

При надходженні від власника тари претензії до підприємства, організації про відшкодування витрат на ремонт, очищення та промивання, вартості тари, не придатної для подальшого вживання, юристи з господарських справ перевіряють обґрунтованість претензії відповідно до договору.

У відділу, відповідального за зберігання та повернення тари, витребується висновок по суті претензії та правильності розрахунку.

Рішення за претензією ухвалюється в порядку, встановленому на підприємстві.

При виявленні нестачі наявна тара приймається в порядку, встановленому для приймання товарів за кількістю. Претензії та позови про нестачу тари пред’являються в тому самому порядку, як і про нестачу товарів.

Товари одного найменування, що входить до номенклатури (асортименту), не зараховуються в покриття недопоставки товарів іншого найменування, крім випадків, коли така поставка проведена за згодою покупця, яка має бути дана заздалегідь, тобто до відвантаження, і лише в письмовій формі, або коли покупець їх прийняв.