Як скласти апеляційну скаргу

Щороку апеляційний суд Одеської області переглядає понад 5000 судових рішень місцевих судів. З них за апеляційними скаргами апеляційний суд Одеської області змінює близько 10% і скасовує понад 30% рішень, ухвалюючи нові рішення. Середньомісячне навантаження на …

Середньомісячне навантаження на суддю апеляційного суду Одеської області становить близько 20 справ. Тому, якщо, подаючи апеляційну скаргу, Ви прагнете достукатися до колегії суддів апеляційного суду, апеляційна скарга має бути складена бездоганно, а її зміст – лаконічно й точно відображати Вашу правову позицію.

Форма і зміст апеляційної скарги
Апеляційна скарга викладається чітким друкованим текстом. Якщо скарги написані від руки, безграмотно, нерозбірливим почерком, а зміст тексту захаращений вимогами й обставинами, що не стосуються рішення, це відбирає багато часу в суду на те, щоб їх прочитати, вникнути у зміст написаного, зрозуміти, чого вимагає апелянт.

В апеляційній скарзі зазначається:

найменування суду, до якого подається скарга, наприклад, апеляційний суд Одеської області: м. Одеса, вул. Гайдара, 24а.
особа, яка подає скаргу, її місце проживання або перебування, поштовий індекс, номер засобів зв’язку.
Зазначені вимоги закону дозволяють апеляційному суду оперативно здійснювати виклик сторін у судове засідання і за необхідності перевіряти причину неявки в судове засідання, чи правильно вказано адресу, індекс, телефон, чи доставлено адресату повістку.

Обов’язковість зазначення поштового індексу спричинена тим, що апеляційний суд надсилає повістки-виклики до суду сторонам зі зворотним повідомленням про вручення повістки, без зазначення індексу поштові відділення їх не приймають; крім того, за наявності поштового індексу адресату швидко вручають повістки, оскільки поштовому працівникові не доводиться за індексною та адресною книгою розшукувати адресата.

Тому такі вимоги не слід розцінювати як бюрократичні витрати і винуватити апеляційний суд, який повертає назад скарги, у яких не вказані дані, передбачені законом.

повне і точне найменування інших осіб, які братимуть участь у справі, їх місце проживання або перебування, поштовий індекс, номер засобів зв’язку.
Багато учасників процесу невідомо з яких міркувань адресу будинку і квартиру вказують через дріб; за такої адреси є повна гарантія, що адресат повідомлення не отримає. Це можна розцінити як кутовий будинок або як подвійне найменування, але не як будинок і квартиру.

За такої адреси апеляційний суд повертатиме скарги назад до суду для її уточнення. Тому необхідно під час приймання апеляційної скарги уточнити, що такі цифри означають.

посилання на рішення, ухвалу, яка оскаржується, та межі оскарження (наприклад, рішенням Приморського районного суду м. Одеси мені відмовлено в позові до відповідача в частині стягнення моральної шкоди, допущено порушення норм матеріального права і прошу в цій частині рішення скасувати… тощо)
Такі вимоги є обов’язковими, оскільки вони є межами перевірки рішення суду. У частині задоволення інших позовних вимог апеляційний суд не повинен проводити перевірку.

Деталізація змісту апеляційної скарги значно спрощує роботу апеляційного суду.

обґрунтування апеляційної скарги:
У чому полягає неправильність рішення, ухвали суду;
Обставини справи і закон, яким спростовується рішення суду;
в) нові факти або способи доказування, які мають значення для справи, і заперечення проти доказів, коли суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті, або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами (наприклад, суд відмовив у клопотанні про виклик свідків, призначення додаткової експертизи, витребування письмових доказів, або апелянт не знав про їх наявність, свідок на день розгляду справи не перебував за місцем проживання та ін.);

перелік доказів, використаних судом першої інстанції, які підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції (наприклад: а.с. 15 – розписка про отримання боргу, а.с. 30 – лист відповідача, що підтверджує отримання боргу і бажання його повернути тощо).
Це необхідно апеляційному суду для того, щоб під час дослідження доказів не гортати всю справу і не шукати ті докази, на які посилається апелянт.

У більшості випадків під час слухання справи за апеляційною скаргою доповідач в апеляційному суді оголошує навіть ті аркуші, які жодного стосунку до доводів апелянта не мають, унаслідок чого на це прочитання справи витрачається багато часу.

Інша річ – якщо апеляційний суд має намір ухвалити рішення про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового: у цьому разі доповідач сам досліджує всі ті докази, які йому необхідні для мотивації ухваленого ним рішення. У зв’язку з чим, ухвалюючи нове рішення, суд зазначає: “дослідивши матеріали справи”, якщо ж рішення залишається без змін, то зазначається: “перевіривши матеріали справи” або “вивчивши”.

Попри ці вимоги закону, багато хто подає апеляційні скарги, написані від руки нерозбірливим почерком, апеляційні скарги, які мають оповідну форму, містять виклад усіх подій, що не стосуються справи, яка розглядається, мають образливу форму щодо головуючого судді, обзивають його неуком, хабарником та іншими словами.

Десятки таких апеляційних скарг повертаються назад для виконання вимог закону, і судді зазначають в ухвалах, що їх автори справді або не читають закон, або не поважають себе.

Приблизно зміст апеляційної скарги має бути таким.

прохання особи, яка подає скаргу; апелянт має вказати конкретну статтю, за якою він просить задовольнити його скаргу і скасувати рішення (ухвалу), із зазначенням, що має зробити апеляційний суд у межах своїх повноважень: “скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, скасувати рішення й ухвалити нове, задовольнити позов, змінити рішення суду в такій-то частині, скасувати рішення і закрити провадження у справі, скасувати рішення суду і заяву (скаргу) залишити без розгляду” тощо.
Тут же має бути зазначено, які додаткові докази має витребувати апеляційний суд, кого викликати в судове засідання, яких свідків, що вони підтвердять та ін.

перелік письмових доказів (матеріалів), які додаються до скарги (різного роду довідки, документи, листи, які не були предметом дослідження в судовому засіданні).
Суд зобов’язаний перевірити їх справжність і в необхідних випадках, якщо вони ксерокопійовані, звіривши їх з оригіналами, засвідчити їх своїм підписом.

Головне – не захаращувати апеляційну скаргу непотрібними паперами, газетними вирізками, ксерокопіями законів та ін.

зазначення про те, які документи необхідно витребувати апеляційній інстанції з числа тих, які сама сторона, адвокат не можуть отримати (доказ того, що їм відмовлено в їх видачі, причина відмови).
Наприклад, для отримання різних довідок в установах необхідно оплатити їх вартість. Такі вимоги висуваються в БТІ, і особи, які не бажають нести витрати на їх отримання, намагаються в обхід закону отримати такі довідки через суд. У цьому разі суд відмовляє в заявленому клопотанні.

Практика розгляду цих справ свідчить про те, що апеляційні скарги в судах перебувають від одного до трьох, а то й більше місяців, і за цей період суд може отримати будь-яку відповідь на свій запит, задовольнивши клопотання апелянта.

Порядок подання апеляційної скарги
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.

Апеляційна скарга має бути підписана керівником особисто і скріплена печаткою підприємства, організації, установи, а не особою, яка його заміщає, чи з проставленням рисок, доповненням “Заст.” та ін.

У тому разі, якщо скаргу підписує заступник або виконувач обов’язків керівника (В.О.), слід додати належним чином засвідчену копію наказу або Статуту про те, що ця особа виконує обов’язки керівника на час відпустки, хвороби на день подання апеляційної скарги, або про те, що особі, яка підписала скаргу, делеговано керівником, статутом вести ту чи іншу ділянку роботи з правом подання позовних заяв, подання апеляційних скарг.

До апеляційної скарги, поданої представником сторони, додається довіреність, у якій має бути зазначено, що він має право на подання апеляційної скарги, або інший документ, який підтверджує повноваження представника, якщо у справі немає такого документа.

У разі відсутності такого документа апеляційна скарга вважається поданою неправомочною особою.

У цивільному судочинстві адвокат, який виступає в суді першої інстанції за угодою, не наділений правом подання апеляційної скарги, а тому, якщо він подає скаргу без належно оформленої довіреності, він також вважається таким, що подав скаргу як неправомочна особа.

Законом передбачено подання апеляційної скарги особами, які через закон вважаються законними представниками, і для них не потрібна довіреність, однак потрібні інші документи, що підтверджують, що вони є законними представниками.

Такими особами можуть бути:

батьки неповнолітніх дітей, які додають до апеляційної скарги свідоцтво про народження дітей, з якого було б видно, що вони записані батьками;
опікуни й піклувальники, які подають рішення опікунської ради, належним чином оформлене: підписане головою місцевої виконавчої влади та скріплене печаткою;
представники “ТОВ”, “ПАТ”, громадських організацій, які подають Статут або витяг із Закону про правомочності громадської організації; наприклад, для особи, яка виступає на захист інтересів споживача, необхідно подати витяг із Закону “Про захист прав споживачів” і витяг зі Статуту про те, що ця особа є керівником цієї громадської організації.
Подаючи апеляційну скаргу, слід перевіряти строки повноважень, зазначених у довіреностях.

Якщо строк довіреності сплив до написання і подання апеляційної скарги і його не продовжено, то апеляційна скарга вважається поданою неправомочною стороною і має бути повернута або підписана в апеляційний строк. Після спливу строку на подання апеляційної скарги представник не має права підписувати апеляційну скаргу, навіть якщо після спливу цього строку йому й продовжено повноваження. У такому разі суд відмовляє у прийнятті апеляційної скарги від його імені через пропуск строку.

До апеляційної скарги додаються її копії з копіями додаткових матеріалів у кількості примірників, що відповідає числу осіб, які брали участь у справі, і з урахуванням того, що один примірник має постійно перебувати у справі. Це необхідно для того, щоб особи, які беруть участь у справі, могли своєчасно вивчити доводи апеляційної скарги, додані до неї додаткові матеріали і підготувати відповідні заперечення.

Ненадання цих копій (ксерокопій) у необхідній кількості дає підставу суду апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без руху, а якщо у встановлений строк ці недоліки не будуть усунені – повернути її як неподану.

Апеляційна скарга має бути оплачена за ставками і підставами, передбаченими Законом України «Про судовий збір».

У тому разі, якщо апелянт з якихось підстав звільнений від сплати держмита, він зобов’язаний додати документ, що засвідчує це право. Наприклад, чорнобильське посвідчення та посвідчення інваліда I і II групи, пенсійне посвідчення тощо.

Слід мати на увазі, що якщо сторона процесу звільняється від сплати держмита при поданні позовної заяви, то така сторона також звільняється від сплати судового збору при поданні апеляційної та касаційної скарги.

Апеляційні скарги подаються тільки через місцевий суд, який розглядав справу по першій інстанції та ухвалив рішення.

Апеляційна скарга, подана безпосередньо до апеляційного суду, підлягає поверненню.

Тому в рішеннях судів першої інстанції зазначається в резолютивній частині рішення або ухвали, що рішення (ухвала) може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції.

Строки направлення апеляційної скарги до апеляційного суду
Після надходження апеляційної скарги суд першої інстанції перевіряє такі обставини:

чи сформовано справу, чи є в наявності всі документи й докази, якими володів суд під час вирішення спору;
чи підшито справу, чи пронумеровано сторінки;
чи є опис усіх матеріалів справи із зазначенням сторінок;
чи підписані проміжні та основний протоколи судового засідання секретарем і головуючим;
чи збігається дата ухвалення рішення із зазначенням цієї дати в протоколі;
чи розглянуті зауваження на протокол судового засідання, якщо вони надійшли;
чи є дані в протоколі судового засідання про витребування доказів (вказані аркуші справи і найменування документа).
Після надходження до суду всіх апеляційних скарг або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги вони разом зі справою направляються до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, направляються до апеляційного суду не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

Приймаючи апеляційну скаргу, суддя апеляційної інстанції перевіряє, чи оскаржується судове рішення, на яке подано апеляційну скаргу, чи дотримані строки апеляційного оскарження, чи сплачено судовий збір, чи відповідають форма і зміст скарги вимогам, і в тому разі, якщо вони не відповідають вимогам ЦПК, залишає скаргу без руху і встановлює апелянту строк для усунення недоліків.

При цьому ухвала судді має відповідати вимогам ЦПК щодо її форми і змісту.

В ухвалі зазначається не загалом, що скарга не відповідає за формою і змістом, а конкретно, що не виконано апелянтом при поданні скарги, наприклад:

апеляційна скарга виконана не друкованим текстом;
в апеляційній скарзі відсутнє посилання на закон, який порушено;
не зазначено, у який спосіб і якими доказами апеляційна інстанція має усунути порушення закону, допущені судом першої інстанції;
відсутні докази, що спростовують висновки суду;
відсутні копії скарг за числом осіб, які брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції;
прохальна частина апеляційної скарги не конкретна;
які документи має дослідити апеляційний суд (немає посилань на матеріали справи);
апеляційна скарга підписана особою, яка не має повноважень на її подання;
апеляційна скарга за змістом не відповідає вимогам ЦПК, оскільки містить у собі образливі вислови на адресу суду тощо.
Якщо у призначений строк (а він має бути таким, щоб апелянт мав можливість виправити недоліки) недоліки апеляційної скарги не будуть усунені, то вона ухвалою повертається апелянту як неподана.

Якщо апелянт не усунув жодного з недоліків, зазначених в ухвалі, апеляційна скарга вважається неподаною.

У тому разі, якщо апелянт після спливу призначеного строку подасть суду належно оформлену апеляційну скаргу, то така апеляційна скарга не може бути прийнята, оскільки у визначений строк не були усунені недоліки, а призначений суддею строк є присічним і поновленню не підлягає.

Заперечення на апеляційну скаргу
Суд апеляційної інстанції не пізніше наступного дня після отримання належно оформленої апеляційної скарги направляє її копії та долучені матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого вони можуть подати заперечення на апеляційну скаргу.

Строк для подання заперечень на апеляційну скаргу має надаватися судом у межах розумного часу, тобто необхідно розрахувати час на отримання копій особами, які брали участь у справі, та отримання від них заперечень. При цьому необхідно враховувати роботу пошти, відстань, місцевість, якою прямуватиме кореспонденція.

Законом не передбачено вручення апелянтом або кимось іншим (кур’єром) копій зазначених документів, однак, якщо апелянт не заперечуватиме, можна доручати вручення копій йому або адвокату, щоб скоротити час проходження скарги та матеріалів до неї. Звісно, таким особам документи необхідно вручати під розписку разом із супровідним листом із зазначенням часу вручення. Останні мають надати суду дані про вручення адресату необхідних документів. Таким доказом буде та сама розписка про отримання.

У тому разі, якщо особа, якій направлені документи, відмовиться їх отримувати від осіб, яким доручено вчинити ці процесуальні дії, то суду необхідно знати про це до закінчення строку на оскарження рішення (ухвали). Якщо особа, яка бере участь у справі, відмовиться отримувати матеріали від працівника зв’язку, останній має зробити відмітку на супровідному листі, конверті про те, що адресат відмовився від отримання листа, при цьому підпис працівника зв’язку має бути скріплений печаткою відділення зв’язку. Тільки в цьому разі слід вважати, що копія апеляційної скарги та додаткові матеріали вручені.

Закон чітко не вказує на те, що копії скарг, додаткових матеріалів мають бути особисто вручені особі, яка брала участь у справі. Тому слід виходити з аналогії Закону і застосовувати порядок вручення цих матеріалів за правилами ЦПК, тобто коли особу, якій вручаються копії скарг і додаткових матеріалів, не буде виявлено за місцем проживання, матеріали вручаються комусь із дорослих членів сім’ї, які проживають разом із нею, а за їх відсутності – домоуправлінню чи адміністрації за місцем роботи. Посадова особа, яка отримала матеріали, зобов’язана під свою відповідальність негайно вручити їх належній особі. Тому таке вручення копій скарг і матеріалів не вважатиметься порушенням закону.

Особи, які беруть участь у справі, мають право у встановлений судом строк подати письмові пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.

За змістом і формою заперечення на апеляційну скаргу мають відповідати вимогам ЦПК. Із цього випливає, що особи, які беруть участь у справі, мають право написати заперечення на скаргу, але не зобов’язані це робити.

Подані заперечення на апеляційну скаргу мають істотне значення для апеляційного суду:

по-перше, за їх допомогою доповідачу значно легше вивчити справу і встановити всі “за” і “проти” ухваленого рішення;
по-друге, грамотно складені заперечення (з посиланням на норми матеріального і процесуального закону) полегшують роботу доповідача у збиранні та аналізі законодавства, застосовуваного судом при ухваленні рішень;
по-третє, допомагають дати оцінку зібраним доказам;
і, останнє, що немаловажливо в роботі апеляційного суду, – полегшують написання підсумкового процесуального документа (рішення, ухвали).
Тому бажано, щоб у всіх випадках такі заперечення були.

Заперечення на апеляційну скаргу мають надійти до апеляційного суду до початку слухання справи.

Законом не передбачено копії заперечень вручати або направляти апелянту чи іншим особам. Однак якщо апелянт побажає з ними ознайомитися, то апеляційний суд має дати можливість особі ознайомитися з ними, оскільки це не суперечить вимогам ЦПК.

Законодавець зобов’язує осіб, які беруть участь у справі, при написанні пояснень або заперечень дотримуватися вимог ЦПК України, тобто за формою і змістом, а саме:

вони мають бути записані чітким машинописним текстом;
необхідне зазначення сторін, їх адрес;
необхідне посилання на норми матеріального і процесуального закону;
необхідний аналіз доказів і зазначення, чим конкретно спростовуються доводи апеляційної скарги, з посиланням на матеріали справи та додаткові матеріали справи;
вони мають бути написані в коректній формі щодо не лише суду, а й осіб, які брали участь у справі;
вони мають бути підписані належною особою, тобто тією, яка брала участь у справі, або її представником з долученням довіреності тощо.
Суд надає особам, які беруть участь у справі, строк подання заперечень на апеляційну скаргу, однак не зазначається, які наслідки настають для особи, яка пропустила цей строк. Пропуск строку для подання заперечень на апеляційну скаргу не є підставою для відмови в їх прийнятті або залишення без руху. Однак недотримання зазначених строків суттєво ускладнює роботу головуючого судді, який має мати достатній обсяг часу, щоб вивчити і проаналізувати доводи апеляційної скарги та заперечень на скаргу. Очевидно, що не сприятиме встановленню об’єктивної істини подання заперечень за кілька днів перед датою судового розгляду апеляційної скарги.

Приєднання до апеляційної скарги
Сторони і треті особи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки.

Заява про приєднання може бути подана в межах строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, хто може приєднуватися і до чого, а саме: співучасники та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги, не можуть бути співучасниками і не мають права приєднуватися до апеляційної скарги – вони наділені правом самостійного оскарження рішень та ухвал суду першої інстанції.

Приєднання може мати місце лише при поданні апеляційної скарги в межах строку на подання апеляційної скарги на рішення суду.

Законодавець, як убачається з тексту статті, такого приєднання до апеляційної скарги під час слухання справи в апеляційному суді не передбачив.

Приєднання до апеляційної скарги чітко обмежене часом – у межах строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, цей строк є присічним, і в разі якщо заява про приєднання до апеляційної скарги подана після спливу строку на оскарження, то апеляційний суд вирішує питання про причину пропуску строку.

Порядок приєднання до апеляційної скарги чітко визначений законодавцем – це заява довільної форми із зазначенням сторін, як кого заявник був залучений у суді першої інстанції, причин приєднання, з підписом. Якщо від особи, яка приєдналася до апеляційної скарги, буде подана скарга з інших мотивів, підстав, вимог, ніж в основній скарзі, то ця апеляційна скарга має відповідати вимогам ЦПК, має бути сплачений судовий збір тощо.

Слід розрізняти, де подається заява про приєднання до апеляційної скарги, а де подається окрема апеляційна скарга, оскільки учасники процесу (позивачі та співвідповідачі) і треті особи мають право на подання апеляційної скарги самостійно.

Приєднання передбачає дві умови:

правове обґрунтування посилання на незаконність або необґрунтованість судового рішення в заяві про приєднання має відрізнятися від обґрунтування, що міститься в апеляційній скарзі;
вимоги заяви про приєднання та апеляційної скарги мають бути однакові: якщо в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, а в заяві про приєднання – про скасування рішення суду і закриття провадження у справі, таке приєднання не може бути прийняте судом.
Якщо подається заява про приєднання до апеляційної скарги із заголовком “Апеляційна скарга”, така заява може бути залишена без руху.

Доповнення апеляційної скарги
Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити або змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а протилежна сторона може визнати апеляційну скаргу повністю або частково.

При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в суді апеляційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.

Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, який розглядає справу в судовому засіданні за правилами вчинення зазначеної процесуальної дії, визначеними Цивільним процесуальним кодексом. У разі закриття з цих підстав апеляційного провадження повторне оскарження судових рішень тією самою особою не допускається.

Визнання апеляційної скарги протилежною стороною враховується апеляційним судом щодо наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Тепер розглянемо кожну окремо частину статті з урахуванням практики, напрацьованої апеляційним судом при її застосуванні.

Доповнення або зміна апеляційної скарги не свідчить про те, що особа, яка подала цю скаргу, має право на її стислість при поданні.

У цьому випадку законодавець мав на увазі доповнення в обґрунтуванні мотивів скарги, подання додаткових доказів із посиланням на них, уточнення норм матеріального чи процесуального закону, прохальної частини та ін.

У тому разі, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, змінює повністю апеляційну скаргу, така апеляційна скарга може бути повернута апелянту.

Великий досвід і навички в роботі треба мати суддям, щоб відрізнити, де доповнення, зміна апеляційної скарги, а де – нова апеляційна скарга.

При цьому слід мати на увазі, що ці процесуальні дії можуть бути вчинені протягом дії строку на апеляційне оскарження.

Зміни або доповнення до апеляційної скарги мають бути оформлені відповідно до вимог ЦПК.

При зміні, доповненні апеляційної скарги строк на їх подання не продовжується, і вони залишаються без розгляду за правилами ЦПК.

Зміни й доповнення до апеляційних скарг мають бути направлені іншим особам, які беруть участь у справі. Про ці зміни й доповнення має бути повідомлено особу, яка приєдналася до скарги, оскільки вона має право відкликати свою заяву, якщо не буде згодна з цими діями співучасника.

Зміни й доповнення до апеляційної скарги можуть бути здійснені неодноразово, але в межах строку на оскарження.

Відмова від апеляційної скарги
У цивільному процесі принцип диспозитивності передбачає можливість для заінтересованих осіб вільно, у межах Закону, розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами. Тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі й подали апеляційну скаргу, мають право відкликати її.

Відкликати апеляційну скаргу можна в апеляційному суді в період підготовки справи до слухання.

У цьому разі особі, яка подала апеляційну скаргу, достатньо подати заяву апеляційному суду, без пояснення причин відкликання. Суддя-доповідач апеляційного суду, отримавши таку заяву, одноособово, не викликаючи сторін і не обговорюючи законність та обґрунтованість такої відмови, постановляє ухвалу про повернення скарги. Ця ухвала оскарженню не підлягає.

Діяльність судів спрямована на захист конституційних прав та інтересів усіх громадян, організацій і установ, а також підприємств усіх форм власності. Тому суд апеляційної інстанції має перевірити законність відмови від апеляційної скарги і має право не прийняти її, коли така відмова порушує права та охоронювані законом інтереси будь-якої особи або коли це пов’язано з юридичною необізнаністю сторони, яка відмовляється від апеляційної скарги.

Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття провадження за скаргою вирішується в судовому засіданні апеляційного суду, якщо вона надійшла після призначення справи до слухання або під час слухання справи.

У цьому разі апеляційний суд у призначений до слухання справи день за участю сторін відкриває слухання справи, оголошує склад суду, роз’яснює право на відводи суду, судді, секретаря, роз’яснює сторонам процесуальні права і після цього оголошує про клопотання, що надійшло, про відмову від апеляційної скарги, обговорює його за участю осіб, які беруть участь у справі, вислуховує їхню думку з приводу заявленого клопотання, а потім особі, яка заявила клопотання про відмову від апеляційної скарги (як до слухання справи, так і під час слухання), роз’яснюється правило про те, що в разі прийняття судом відмови від скарги вона не має права повторно подавати скаргу.

Бажано, щоб ці роз’яснення були занесені до протоколу судового засідання, а особа, яка відмовилася від скарги, розписалася в ньому.

Закон не передбачає процесуальної форми вирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, а робить відсилання на процесуальні дії, визначені Цивільним процесуальним кодексом.

Виходячи з того, що суд зобов’язаний перевірити й обговорити законність відмови і може закрити апеляційне провадження або не прийняти відмову, слід визначити, що це питання суд апеляційної інстанції має вирішувати в нарадчій кімнаті.

Тому після роз’яснень наслідків відмови особі, яка відмовляється від скарги, подання, суд має вийти до нарадчої кімнати, де постановити ухвалу, яка за формою і змістом має відповідати вимогам ЦПК.

Слід мати на увазі, що прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв’язку з цим провадження в апеляційній інстанції не є перешкодою для інших осіб, які беруть участь у справі, для апеляційного оскарження цього самого рішення, ухвали самостійно; прийняття відмови від апеляційної скарги не залежить від згоди співучасників чи інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

На підставі викладених тез про відкликання апеляційної скарги і про відмову від апеляційної скарги можна визначити їх відмінність одна від одної.

Так, питання про відкликання апеляційної скарги суддею вирішується одноособово.

Ухвала про відкликання апеляційної скарги оскарженню не підлягає, і її законність не обговорюється.

Той, хто відкликав апеляційну скаргу, може знову звернутися зі скаргою, якщо не сплив строк на оскарження, оскільки апеляційне провадження не відкривалося і не закривалося.

Відмова від апеляційної скарги може мати місце, коли апеляційна скарга призначена до слухання в апеляційному суді.

Питання про відмову від скарги вирішується колегіальним складом суду в судовому засіданні зі складенням відповідного протоколу судового засідання.

Відмова від скарги може бути судом не прийнята, оскільки суд має обговорювати законність та обґрунтованість такої відмови щодо особи, яка відмовляється від скарги, та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмова від апеляційної скарги вирішується в нарадчій кімнаті з винесенням ухвали, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Той, хто відмовився від апеляційної скарги, не може знову звернутися зі скаргою на це рішення, оскільки апеляційне провадження закрито.

Визнання апеляційної скарги має формальний характер і жодним процесуальним документом не оформлюється. Це визнання враховується апеляційним судом щодо наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи, і не звільняє суд апеляційної інстанції від перевірки обґрунтованості апеляційної скарги.