ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ СУДУ В ОДЕСІ

Успішно проведений судовий процес не завжди означає реальне виконання рішення суду та відновлення прав. Статистика свідчить, що в Україні не виконується 70% судових рішень. Більшість невиконаних судових рішень стосується стягнення коштів. Поширеними питаннями стягувачів у таких випадках, як звернути стягнення на арештоване майно боржника, а також змусити боржника виплатити борг, якщо у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.

РЕАЛІЗАЦІЯ МАЙНА БОРЖНИКА З ПУБЛІЧНИХ ТОРГІВ

Донедавна реалізація майна боржника з прилюдних торгів являла собою складний процес, який прославився тяганиною, непрозорою оцінкоюмайна боржника і тому викликав недовіру обох сторін виконавчого провадження.

Ситуація змінилася, коли з 01 травня 2014 року Міністерство юстиції України затвердило експеримент із впровадження реалізації заарештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Якщо раніше публічні торги нагадували всім відомий епізод із твору «Дванадцять стільців», то сьогодні заарештоване майно боржника виставляється на торги у вигляді інтернет-лоту на офіційному сайті електронних торгів «СЕТАМ».

Будь-який покупець, який виявив бажання придбати заарештоване майно, може зайти на сайт Міністерства юстиції України, перейти на розділ електронних торгів, пройти реєстрацію в системі та взяти участь в електронних торгах. Авторизований користувач отримує безперешкодний та прозорий доступ до будь-якого майна, яке виставлене на електронні торги по всій Україні.

Гнучка та прозора систем електронних торгів дозволила скоротити час, необхідний для звернення стягнення на майно боржника, що суттєво збільшило кількість реально виконаних судових рішень.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу відповідно до закону, та паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини та метало-платинової групи, дорогоцінного каміння та перлів, а також брухту та окремих частин виробів здійснюється шляхом його продажу на публічних торгах, аукціонах чи комісійних умовах.

При цьому рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового споживання, а також інше рухоме (у разі якщо стягувач не заперечує цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізується виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Для реалізації нерухомого майна або транспортних засобів державним виконавцем відразу після проведення опису майна збираються такі документи:

у разі продажу нерухомого майна – документи, що характеризують об’єкт нерухомості (копія технічного паспорта на житловий будинок, квартиру тощо);
копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно; у разі продажу об’єкта незавершеного будівництва;
копія рішення про відведення земельної ділянки;
у разі продажу транспортного засобу – свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Копії зазначених документів із супровідним листом, копіями виконавчого документа та акта визначення вартості майна (звіту про оцінку майна) та копією розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або інформаційної довідки органу державної реєстрації прав про наявність обтяжень прав на нерухоме майно передаються державним виконавцем особисто або через спеціально уповноважену особу відділу державної виконавчої служби відповідного регіонального органу ДЕК для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організацію конкурсу. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, забезпечує правильність та повноту підготовлених документів.

Для реалізації цінних паперів органом ДВС укладається договір із фондовою біржею на проведення аукціону з реалізації цінних паперів, на які звернено стягнення, та торговцем цінними паперами щодо реалізації цінних паперів на фондовій біржі.

У разі накладення арешту державним виконавцем при винесенні ухвали про відкриття виконавчого провадження майно передається на реалізацію не раніше ніж через 10 днів, тобто після закінчення строку для оскарження зазначеної ухвали.

Продукти та інші речі, які швидко псуються, передаються на реалізацію негайно після накладення на них арешту. Визначення вартості такого майна провадиться не пізніше наступного робочого дня після накладення на нього арешту.

При передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну способу та порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб та порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а у разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 47 цього Закону.

У разі якщо майно не було реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців у зв’язку з відсутністю попиту, це майно підлягає уцінці державним виконавцем. Уцінка проводиться у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів або аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути знижене в ціні не більше 30 відсотків. У разі нереалізації майна у місячний строк з дня проведення уцінки майно повторно знижується у тому самому порядку, але не більше ніж на 50 відсотків початкової вартості майна. Про проведення уцінки майна державним виконавцем складається акт, у якому зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, вартість майна, за якою воно передавалося на реалізацію, вартість майна після уцінки. Про проведення уцінки майна та його результати державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після його проведення повідомляє спеціальну організацію, яка здійснює реалізацію майна.

Якщо у місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу та пропонує йому вирішити питання про залишення за собою конфіскованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

За наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається у порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону/

Календарне надходження виконавчих документів застосовується лише між стягувачами однієї черги. Стягувачі наступної черги мають право отримати майно боржника лише після встановлення відсутності стягувачів попередньої черги, які бажають придбати це майно, незалежно від часу надходження до виконання документів від стягувача попередньої черги.

Якщо стягувач у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не зголосився залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржнику. У разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачеві без виконання.

Стягувач, який виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, зобов’язаний у п’ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між первісною вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають , якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, що підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перелічених стягувачем коштів оплачуються витрати, пов’язані з організацією та вчиненням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір та штрафи, а залишок коштів повертається боржнику.

Майно передається стягувачеві за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачеві рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яке затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставою для подальшого переоформлення стягувачем права власності на це майно.

Після реалізації арештованого майна або його передачі стягувачеві в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного дня після його передачі новому власнику.

У разі, якщо від продажу частини майна виручено суму, достатню для задоволення стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.

Законодавець визначив, що витрати, пов’язані з організацією та проведенням публічних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, не повинні перевищувати п’яти відсотків вартості реалізації майна.

ЗАБОРОНА НА ВИЇЗД БОРЖНИКА ЗА КОРДОН

Виїзд боржника за межі України, у тому числі на постійне місце проживання є одним із способів ухилення від виконання своїх зобов’язань.

Тому у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням. Підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України є ухилення громадянина від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання. Питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.

Подання має містити:

найменування суду, до якого надсилається подання;
реквізити виконавчого документа, що знаходиться на виконанні;
реквізити виконавчого провадження; прізвище, ім’я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік);
підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань.

У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державного виконавця. Крім того, у поданні мають бути визначені також заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа або без такого), найменування органів, які мають їх здійснити.

У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України – дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо) подібне: для іноземців та осіб без громадянства – паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або засвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ.

До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (при необхідності).

Про направлення до суду подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Для забезпечення контролю щодо осіб (боржників) та проведення їх однозначної ідентифікації при перетині ними державного кордону України необхідно зазначати прізвища та імена:

громадян України – лише українськими літерами;
громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь – лише російськими літерами;
іноземців та осіб без громадянства – тільки латинськими літерами (ці дані містяться в зоні його паспортного документа, а при їх відсутності – у надрукованих на цій сторінці паспортного документа даних про особу).

У разі відсутності цих даних державний виконавець отримує їх у суді, який ухвалив рішення щодо такого боржника, або у відповідних органах, які здійснюють реєстрацію місця проживання громадян України та іноземців.

Державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань надсилає засвідчену судом копію цієї постанови для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України, згідно з якою боржник зараховується до визначеного списку. , який є на особливому контролі та на який надалі поширюється обмеження щодо перетину кордону України.

При виконанні боржником відповідних зобов’язань, у тому числі щодо сплати аліментів, а також у зв’язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов’язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Притягнення боржника до кримінальної відповідальності

Невиконання рішення суду боржником лише в окремих випадках викликано відсутністю у боржника коштів. Найчастіше зустрічаються ситуації, коли боржник приховує інформацію про джерела доходу і неофіційному місці роботи, псує чи переоформляє своє майно на рідних тощо.

Невиконання боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк є підставою для накладення на боржника штрафу та встановлення нового строку виконання рішення. У постанові про накладення на боржника штрафу державний виконавець вказує норму закону, якою передбачено відповідальність боржника, зміст скоєних боржником дій, суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після його винесення надсилається боржнику.

У разі повторного невиконання рішення боржником державний виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Слід зазначити, що, не чекаючи державного виконавця, стягувач може самостійно звернутися до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення щодо боржника.

Звертаючись із заявою про відкриття кримінального провадження щодо боржника стягувач повинен дотримуватися наступних правил:

упевнитися, що боржник отримав ухвалу державного виконавця з пропозицією добровільно виконати рішення суду;
упевнитися, що державний виконавець наклав на боржника штраф за невиконання рішення суду, боржника було повторно повідомлено про новий термін добровільного виконання рішення суду та на момент подання заяви до правоохоронних органів зазначений повторний строк закінчився;
вказати у заяві відомості про факти, що підтверджують умисне невиконання рішення суду. Наприклад, інформацію про фактичному місці роботи боржника, неофіційних джерелах доходу боржника чи джерелах доходу боржника там, факти, що підтверджують значні витрати боржника.

За умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, який набрав законної сили, або перешкоджання передбачено кримінальну відповідальність за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Особами, які можуть відповідати за статтею 382 Кримінального кодексу України, можуть бути:

в частині 1 цієї статті – фізична особа (боржник), на яку судовим рішенням покладено обов’язок вчинити певні дії, зокрема, погасити борг, повернути майно, знести самовільні будови тощо;
за частиною 2 цієї статті – посадова особа, яка відповідно до наданих їй повноважень має виконати дії щодо виконання судового рішення. Наприклад, повернути банківський вклад, відновити на роботі незаконно звільненого працівника тощо. Або завдяки своїм повноваженням може перешкодити виконанню судового рішення (такими посадовими особами можуть бути керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій);
за частиною 3 цієї статті – посадова особа, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, і яка відповідно до наданих їй повноважень має виконати дії щодо виконання судового рішення, або завдяки своїм повноваженням має можливість перешкодити виконанню судового рішення.
До посадових осіб, які займають відповідальне становище, належать, зокрема, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Посадовцями, які займають особливо відповідальне становище можуть бути, зокрема, перші заступники голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та прирівняні до них посади;
за частиною 4 цієї статті – посадова особа Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Державної виконавчої служби України, яка відповідно до наданих йому повноважень має виконати дії щодо виконання судового рішення Європейського суду з прав людини.

Практика показує досить низький відсоток обвинувальних вироків за звинуваченням боржників у умисному ухиленні від виконання рішення суду. Причини цього – складність доведення наміру боржника, спрямованого на невиконання рішення суду, не висока мотивація правоохоронних органів у розслідуванні кримінального провадження, яке в будь-який момент може закінчитися примиренням стягувача та боржник і найголовніше – це пасивність самого стягувача у питанні доведення кримінального провадження до логічного кінця .

ПЕРЕЛІК ПОСЛУГ АДВОКАТА, ПОВ’ЯЗАНИХ З ВИКОНАННЯМ РІШЕНЬ

залишення скарги на події чи бездіяльності державного виконавця;
підготовка заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну або встановлення способу та порядку виконання рішення;
накладення заборони на виїзд боржника за межі України;
визнання незаконним та скасування заборони на виїзд за межі України;
накладення арешту на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, банківський рахунок, цінні папери, автомобіль та інше майно боржника;
зняття арешту з автомобіля, квартири, земельної ділянки, житлового будинку та банківського рахунку;
визнання незаконним та скасування арешту на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, банківський рахунок, цінні папери, автомобіль та інше майно;
визнання недійсними громадських торгів щодо реалізації майна;
визнання права власності на майно та виключення його з акта опису;
визнання права власності на частину житлового будинку, квартири за рахунок погашення боргу;
компенсація витрат на проведення розшуку, боржника чи майна боржника.