Тактика допиту потерпілого в суді

Тактика допиту потерпілого в суді: як адвокат будує запитання, враховує стан потерпілого та перевіряє достовірність його показань у суді.
При допиті потерпілого завдання адвоката у кримінальних справах зводиться до того, щоб привести у відповідність формулу обвинувачення з показаннями потерпілого. Якщо, припустимо, обвинувачений обвинувачується в розбої, а фактично винен у грабежі, то це й треба встановити за допомогою допиту потерпілого.
Значно важче допитувати сумлінно оманеного потерпілого. Це не омана сумлінного свідка, якому достатньо допомогти згадати. Потерпілий психологічно пов’язаний своїми діями — заявою про притягнення до відповідальності, процесом, що настав за цією заявою, а іноді й арештом обвинуваченого. Визнати свою помилку означає взяти на себе моральну відповідальність за все, що сталося з обвинуваченим. Тому при допиті сумлінно оманеного потерпілого потрібен особливий такт, уміння прихилити людину, не озлобити, не залякати наслідками помилки, а допомогти зрозуміти помилку.
Боднар обвинувачувався в грабежі. Викривався потерпілою, яка зустріла його, за її словами, через тиждень на тому ж місці, на Куликовому полі в Одесі.
Адвокат не поставив потерпілій жодного запитання, правильно розсудивши, що на цій стадії процесу вона підтверджуватиме раніше дані показання і тим психологічно ще більше зміцниться у своїй думці, що впізнала грабіжника.
Але після допиту свідків, які показали, що в обвинуваченого ніколи не було ні картатої сорочки, ні сірого пальта, у яке, за словами потерпілої, був одягнений грабіжник, дали обвинуваченому чудову характеристику як відмінному працівникові й колезі, адвокат м’яко, без тиску й ущипливості, яка іноді трапляється, запитав потерпілу:
«Ось ми вислухали показання свідків. Як ви думаєте, чи не могли ви помилитися?»
І потерпіла відповіла:
— Усе можливо. На вулиці темно було, коли мене грабували.
А що було б, якби адвокат, не давши потерпілій самій переконатися у своїй помилці, подумати, оцінити особу обвинуваченого, обрушив би на неї град загрозливих запитань на кшталт:
— Отже, ви категорично стверджуєте, що це він вас пограбував?
— А знаєте, що належить за неправдиві показання?
— А якщо ми зараз установимо, що це був не він, знаєте, що вам буде? Ви самі можете опинитися на лаві обвинувачених! — то потерпіла всупереч усьому стояла б на своєму.
Зовсім інша річ, коли потерпілий умисно обмовляє обвинуваченого. При допиті такого потерпілого застосовні ті самі прийоми, що й при допиті недобросовісного свідка: очна ставка,
пред’явлення документів, оголошення показань тощо. Особливе значення при допиті такого потерпілого має розкриття мотиву обмови.
Костенко подала заяву в поліцію, що її зґвалтував у себе на квартирі Сисоєв. Адвокат, вивчивши справу, поспілкувавшись із підзахисним, був упевнений, що Костенко показує неправду. Необхідно було довести суду, що вона обмовила обвинуваченого.
Ось допит Костенко адвокатом:
— Скільки років ви знайомі з обвинуваченим?
— 3 роки.
— До цього ви були з ним у близьких стосунках?
— Ну, була. Значить, він може ґвалтувати?
— Чому цього разу ви не були згодні на близькість?
— Не хотіла, і все. Настрій поганий був. Вас влаштовує?
— Перед тим, як ви подали заяву, у вас жодного почуття злоби не з’явилося на обвинуваченого?
— Ще чого? Чого мені на нього злитися? Негідник він, ось хто, а ви ще його захищаєте.
— І ви не знали, що він вирішив одружитися?
— Не цікавилася.
Після цього адвокат пред’являє суду лист потерпілої, написаний за тиждень до подання нею заяви, у якому вона докоряє обвинуваченому за те, що він вирішив одружитися з іншою жінкою, і погрожує посадити його за це, і на цьому закінчує допит.
Слід підкреслити і коректність цього допиту. Хоча потерпіла виявилася грубою і вульгарною людиною, адвокат у кримінальних справах в Одесі не дозволив собі жодного різкого слова. Своєю коректністю він тільки відтінив грубість допитуваної.
Читайте також:
Тактика допиту підзахисного в суді
Тактика допиту експерта в суді