
Адвокат у спадкових справах в Одесі — один із найбільш затребуваних практиків: щороку суди України розглядають близько 50–60 тисяч спадкових справ. Ці спори становлять близько 10 % від загальної кількості цивільних справ позовного провадження і дають найбільший відсоток рішень, ухвалених не на користь заявника.
Спори цієї категорії можна об’єднати у три основні групи:
1. Оспорювання права на спадщину — оскарження заповіту в суді, якщо заповіт складено з порушенням встановленої законом форми або якщо на момент його складання спадкодавець не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Сюди ж належать спори про усунення від права на спадкування осіб, які ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві.
2. Встановлення факту родинних відносин та належності правовстановлюючого документа — коли оформленню спадщини перешкоджають описки й помилки в документах органів державної реєстрації актів цивільного стану або в самих правовстановлюючих документах. До цієї ж групи належить встановлення факту проживання однією сім’єю, коли спадкоємець пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
3. Визнання права власності — у разі втрати правовстановлюючого документа, зміни ідеальних часток співвласників спадкового майна або коли за життя спадкодавець набув право на оформлення правовстановлюючих документів, але не встиг завершити розпочату процедуру.
Адвокат у спадкових справах постійно бачить одну й ту саму помилку позивачів: вони доводять, що спадкодавець не міг усвідомлено скласти заповіт, посилаючись лише на одну з таких обставин:
Психічний стан спадкодавця не можна оцінювати за однією обставиною — досліджувати потрібно всю їх сукупність. Причому оцінці підлягає стан саме на момент складання заповіту: у конкретний день і годину, а не за тиждень до чи за місяць після його підписання.
Юрист у спадкових справах часто стикається з тим, що експерту-психіатру ставлять некоректні запитання, надають неповну медичну документацію, роблять акцент лише на медичних даних, нехтуючи показаннями свідків, — або навпаки. Недостатньо уваги приділяють соціальним зв’язкам померлого, його стосункам з оточенням, здатності самостійно себе обслуговувати та вчиняти дрібні побутові правочини.
У спорах про усунення від права на спадкування особи, яка нібито ухилялася від допомоги померлому, позовні вимоги нерідко ґрунтуються лише на тому, що спадкоємець тривалий час не підтримував стосунків зі спадкодавцем і не спілкувався з ним.
Найчастіше в ненаданні допомоги звинувачують родичів, які через вік, хворобу, інвалідність, проходження служби в армії чи перебування в рейсі об’єктивно не мали фізичної можливості таку допомогу надавати.
У спорах цієї категорії доведенню підлягають три складові: перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме тієї особи, право якої на спадщину оспорюється; ухилення цієї особи від надання допомоги.
Ухиленням від надання допомоги можна вважати лише ті випадки, коли спадкоємець знав або мав знати, що спадкодавець перед смертю потребував сторонньої допомоги, і при цьому за своїм матеріальним становищем та станом здоров’я мав реальну можливість її надати.
У практиці спадкових адвокатів позови про визнання права власності на майно мають найвищий відсоток відмов.
Судовий захист прав спадкоємця через визнання права власності на квартиру, будинок чи інше майно можливий лише у виняткових випадках — коли спадкоємець позбавлений можливості одержати свідоцтво про право на спадщину, і це підтверджено офіційною відповіддю нотаріуса у формі листа або постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Такі ситуації виникають, коли спадкодавець за життя набув право на майно — виплатив пай, здійснив інвестицію, — але не оформив правовстановлюючі документи; не зареєстрував право власності на підставі вже наявного документа (свідоцтва про право власності, рішення суду, інвестиційного договору); або втратив правовстановлюючий документ.
Реконструкція спільного будинку чи квартири з виділенням частки в натурі може змінити співвідношення ідеальних часток співвласників. Якщо за життя спадкодавця правовстановлюючі документи не було замінено, спадкоємцям залишається визнавати право власності на новоутворену частку в судовому порядку.
Навіть одна неправильна літера в імені чи цифра в даті народження може стати підставою для відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Щоб довести, що попри всі розбіжності в записах ідеться про одну й ту саму особу, слід звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа або факту родинних відносин.
Спадковий юрист має надати суду всі без винятку відомості, які знімають сумніви щодо тотожності особи: документи органів ДРАЦС, анкети та особові справи, довідки з домової книги, договори, листування, медичну картку, фототаблиці, відеозаписи тощо.
Поширені помилки у справах цієї категорії — подання позову замість заяви в порядку окремого провадження, а також подання заяви про встановлення факту, обов’язковою передумовою якого є встановлення судом іншого, преюдиційного факту.
Сімейні образи, неможливість змиритися з волевиявленням померлого та бажання звести рахунки з меркантильними родичами штовхають на імпульсивні вчинки — звідси й велика кількість правових помилок у таких спорах.
Перш ніж ініціювати спадковий спір — чи то оскарження заповіту, чи встановлення факту проживання однією сім’єю — потрібно тверезо оцінити шанси на потрібний результат і ретельно проаналізувати доказову базу, і лише після цього подавати позов.
У спадкових справах адвокат має відокремити докази від емоцій і сформувати чітку формулу досягнення результату — або вберегти потенційного позивача від хибних кроків і марно втраченого часу.
Адвокати Одеси з АО «Нікітінський і Партнери» супроводжують спадкові справи на всіх стадіях: аналіз документів і перспектив, підготовка позовів про визнання права власності в порядку спадкування, оскарження заповітів, поновлення пропущеного строку, встановлення факту родинних відносин, поділ спадкового майна між спадкоємцями. Спадкові спори часто повʼані з нерухомістю та сімейними відносинами — за потреби до справи долучаються адвокат з нерухомості та сімейний адвокат.
Консультація — від 500 грн: аналіз документів, оцінка перспектив та плану дій. Вартість ведення справи залежить від складності (позовне чи окреме провадження, кількість спадкоємців, наявність спору). У разі виграшу витрати на правову допомогу стягуються з іншої сторони. Офіс — у центрі Одеси, вул. Грецька, 2/1, запис за телефоном 077 710 5555 або через сторінку контактів.
Приклади з розділу «Практика»: зменшення обовʼязкової частки у спадщині. Також радимо матеріал як прийняти у спадщину самочинно збудований будинок. Більше реальних результатів адвокатів Одеси — у розділі «Практика».
Шість місяців з дня смерті спадкодавця. Заяву подають нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Спадкоємці, які постійно проживали зі спадкодавцем, вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично.
Є два шляхи: письмова згода всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, або звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку. Суд задовольняє позов, якщо причини пропуску поважні — саме тут вирішальною є робота адвоката з доказами.
Так, якщо порушено форму заповіту або спадкодавець на момент складання не усвідомлював значення своїх дій. Найчастіше призначається посмертна судово-психіатрична експертиза; адвокат збирає медичні документи та показання свідків.