Наїзд на пішохода

Розглянемо ситуації, з якими найчастіше стикаються адвокати з ДТП в Одесі. Наїзд водія на пішохода може статися під час руху пішохода і при нерухомому його положенні на проїзній частині дороги та за її межами (на тротуарі, …

Розглянемо ситуації, з якими найчастіше стикаються адвокати з ДТП в Одесі.

Наїзд водія на пішохода може статися під час руху пішохода і при нерухомому його положенні на проїзній частині дороги та за її межами (на тротуарі, узбіччі); у світлу і темну пору доби; під час руху транспортного засобу в прямому напрямку і при виконанні ним повороту, розвороту; під час руху транспортного засобу вперед і заднім ходом.

Наїзд на пішохода може статися за переважного права на рух як пішохода (перехід на зелений сигнал світлофора або відповідний жест регулювальника, наїзд на пішохода в процесі повороту транспортного засобу на дорогу, що перетинається), так і водія.

У ході розслідування визначається, яка дорожньо-транспортна ситуація була перед настанням події, встановлюються координати місця контактування, напрямок руху пішохода і пройдена ним відстань, швидкість руху як пішохода, так і транспортного засобу, дії водія щодо запобігання наїзду, а також тяжкість наслідків, що настали.

Перед експертом-автотехніком можуть бути поставлені такі завдання:

установлення технічного стану транспортного засобу і його механізмів управління в момент дорожньо-транспортної пригоди та інші завдання, пов’язані з виявленням несправностей, включно з виявленням причинного зв’язку між несправностями і настанням події дорожньо-транспортної пригоди;
визначення швидкості руху транспортного засобу за слідами гальмування або слідами крутого повороту без гальмування;
установлення відповідності обраної водієм швидкості руху дорожнім умовам і дорожньо-транспортній ситуації перед дорожньо-транспортною пригодою;
визначення відстані, на яку було віддалено транспортний засіб від місця контактування в різні моменти розвитку події;
визначення зупинкового і гальмівного шляху транспортного засобу;
визначення відстані, необхідної для об’їзду рухомого пішохода або для збільшення бокового інтервалу до нього;
установлення місця пішохода на дорозі в той момент, коли транспортний засіб був на відстані зупинкового шляху від місця контактування;
установлення наявності в пішохода можливості закінчити перехід небезпечної зони за умови своєчасного гальмування транспортного засобу;
визначення мінімального часу руху пішохода в полі зору водія, за якого існувала технічна можливість запобігти наїзду;
визначення відстані між транспортним засобом і пішоходом у той момент, коли останній вийшов з-за транспортного засобу, що стояв або рухався, у зону огляду водія;
про можливість наїзду на пішохода за початкового темпу і напрямку його руху у випадках, коли темп або напрямок руху пішохода змінювалися. Вирішення цього питання необхідне слідству (суду) для встановлення належного моменту початку активних дій водія.

Широке коло питань, які вирішує експертиза, дозволяє адвокату обрати ті з них, які найбільшою мірою сприяють повному розкриттю механізму дорожньо-транспортної пригоди. Однак в обсяг експертного завдання обов’язково мають входити технічні питання, вирішення яких (тобто висновки експерта щодо них) дозволить адвокату дати обґрунтовану і всебічну оцінку діям усіх учасників дорожньо-транспортної пригоди. Тому адвокату видається недостатнім експертний висновок, що містить лише висновок про технічну можливість запобігти наїзду, без його обґрунтування, наприклад, розрахунками віддалення транспортного засобу від місця контактування і довжини зупинкового шляху. Ці величини є кінцевими в експертних розрахунках і мають бути перенесені в експертні висновки.

Наїзд на пішохода, що рухався вздовж дороги

Наїзд на пішохода, що рухався вздовж дороги, тобто практично паралельно руху транспортного засобу, можливий лише в разі відсутності або недостатньої величини бокового інтервалу між ними, коли незначне відхилення вбік одного з об’єктів зумовлює їх дотик. Зазвичай подібні пригоди настають у темну пору доби і за наявності зустрічного транспортного засобу, коли дальнє світло перемикається на ближнє.

Цей вид дорожньо-транспортної пригоди можна відвернути своєчасним створенням безпечного бокового інтервалу до пішохода за наявності вільної по ширині проїзної частини дороги або зниженням швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, якщо проїзд на безпечному інтервалі неможливий. Оскільки в цьому разі від водія вимагається вибір дій, на вирішення експерта-автотехніка може бути поставлене питання про належні дії водія у встановленій дорожньо-транспортній ситуації.

Наступним завданням може бути визначення відстані вздовж дороги, яка необхідна для об’їзду пішохода на безпечному боковому інтервалі, і розрахунок зупинкового шляху транспортного засобу в тих випадках, коли здійснити безупинний об’їзд пішохода неможливо.

Технічна можливість запобігання наїзду визначається шляхом порівняння зупинкового шляху або відстаней маневрування з відстанню розрізнення пішохода з кабіни транспортного засобу. Порівняння встановлених експертом відстаней слідчий може виконати самостійно, оскільки для цього не потрібні спеціальні знання.

При розрахунку зупинкового шляху транспортного засобу може виявитися, що його довжина перевищує відстань розрізнення пішохода. У таких випадках обов’язкова експертна оцінка обраної водієм швидкості руху залежно від відстані видимості дороги в напрямку руху, яка визначається в кожному конкретному випадку експериментально при первинному огляді місця дорожньо-транспортної пригоди або відтворенні обстановки й обставин події.

Наїзд на пішохода, що перетинав проїзну частину

Дорожньо-транспортні пригоди цієї групи настають за двома варіантами: початок руху пішохода через проїзну частину перебуває в полі зору водія; пішохід у початковий період закритий від водія транспортом, що стоїть або рухається, або іншою перешкодою.

Пішохід може переходити проїзну частину дороги в постійному або змінному темпі.

1. Рух пішохода стабільний за темпом (швидкістю) і напрямком.

У такому разі завдання експерту-автотехніку з установлення механізму дорожньо-транспортної пригоди може бути сформульоване так:

визначити швидкість руху транспортного засобу (за наявності даних для її встановлення);
установити відповідність обраної водієм швидкості дорожнім умовам і дорожньо-транспортній ситуації;
визначити гальмівний і зупинковий шляхи транспортного засобу при обраній і належній швидкості;
визначити відстань, на яку було віддалено транспортний засіб від місця наїзду в різні моменти розвитку події (у момент виходу пішохода на проїзну частину, у момент перетину ним поздовжньої осі дороги тощо);
установити положення пішохода на дорозі в момент, коли транспортний засіб перебував від місця наїзду на відстані зупинкового шляху;
визначити мінімальний час руху пішохода, за якого в водія була можливість запобігти наїзду шляхом своєчасної зупинки або зниження швидкості транспортного засобу.

При наїзді транспортного засобу на пішохода, що перетинав дорогу рівномірно і не змінював напрямку, ставити питання про встановлення належних дій водія і технічної можливості запобігти контактуванню недоцільно. У цій ситуації вибору дій у водія немає, оскільки маневр убік не може бути здійснений, і експерт, як правило, рекомендує гальмування з моменту, коли водій мав і міг передбачити перешкоду, що нічого нового в розслідування не внесе. Вирішення другого питання пов’язане безпосередньо з тим самим моментом початку активних дій водія щодо запобігання шкідливим наслідкам, який у цьому разі експертом установлюватися не повинен. Вирішення ж рекомендованих на початку цього розділу питань розкриває повністю механізм настання дорожньо-транспортної пригоди, що дозволяє судово-слідчим органам самостійно оцінити дії її учасників з погляду права.

2. Пішохід змінював швидкість або напрямок руху (зупинявся, змінював темп, повертався назад тощо).

У таких випадках рекомендується насамперед установити за допомогою експертних розрахунків, чи виникала в водія необхідність в активних діях (застосування гальмування, маневру) при початковому русі пішохода. Якщо така необхідність на початку руху пішохода не виникла (наприклад, пішохід устигав перетнути небезпечну зону і не встигав увійти в неї), потрібно встановити, з якого моменту вона виникла і якими мали бути належні дії водія щодо запобігання наїзду на пішохода.

У цій ситуації може бути поставлене питання про те, чи була в водія технічна можливість запобігти наїзду на пішохода і якими саме діями, оскільки в цьому випадку момент вжиття водієм заходів обережності по суті буде визначений експертом технічними розрахунками і за ними уточнений адвокатом.

Наїзд на пішохода, що вийшов з-за транспорту, який стоїть або рухається

Особливість цього виду дорожньо-транспортної пригоди полягає в тому, що не весь шлях руху пішохода може опинитися в полі зору водія транспортного засобу, який учинив наїзд. Тому одним із завдань слідства є встановлення тієї частини загального шляху пішохода, яку міг оглядати водій. Оскільки і пішохід, і автомобіль у процесі зближення перебували в русі й одночасно переміщувалися відносно іншого, транспорту, що стояв, то вирішити це завдання можливо тільки за допомогою математичних розрахунків. У зв’язку з цим перед експертом-автотехніком ставиться завдання: установити положення пішохода й автомобіля відносно місця наїзду в той момент, коли пішохід з’явився в оглядовій водієм зоні. Знаючи положення об’єктів, що рухалися, і зупинковий шлях автомобіля, експерт-автотехнік може вирішити питання про наявність у водія технічної можливості запобігти наїзду на пішохода з моменту, коли останній з’явився в оглядовій водієм зоні. Такого роду дослідження можливе у випадку, коли смуга руху автомобіля безпосередньо прилягала до смуги, зайнятої транспортним засобом, що стояв або рухався, а поведінка пішохода не свідчила про його намір зупинитися і пропустити автомобіль.

У тому разі, якщо пішохід вийшов з-за транспорту, що рухався, методика дослідження події ускладнюється, оскільки при розрахунках необхідно враховувати не тільки швидкість руху автомобіля, що контактував, і швидкість руху пішохода, а й швидкість транспортного засобу, з-за якого вийшов пішохід. Відстань між пішоходом і транспортом, що рухається у зустрічному напрямку, збільшується тим швидше, чим більша швидкість руху транспорту, а це впливає на момент появи пішохода в зоні огляду водія автомобіля, що контактував. Однак якщо пішохід виходить з-за передньої частини попутного транспортного засобу, відстань між ними скорочується.

Наїзд на нерухомого пішохода

До цього виду дорожньо-транспортних пригод належать усі випадки наїзду на пішохода, який порівняно довго перебував у нерухомому стані на смузі руху транспортного засобу.

Оскільки об’єкт контактування не переміщувався в процесі зближення, технічна можливість запобігання наїзду визначається зіставленням відстані, з якої був розрізнюваний об’єкт, із зупинковим шляхом транспортного засобу або відстанню, необхідною для виконання об’їзду при безпечному боковому інтервалі.

Щоб погодні й дорожні умови, що існують у момент первинного огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, не змінилися і не завадили слідчому визначити відстань, з якої видно нерухомого пішохода, слід робити первинний огляд у якомога коротший час після події.

Автотехнічна експертиза за таким видом дорожньо-транспортної пригоди може бути проведена в початковій стадії розслідування. На вирішення експертизи можуть бути поставлені питання про величину швидкості руху транспортного засобу, відповідність швидкості дорожнім умовам і дорожньо-транспортній ситуації перед подією, довжину зупинкового шляху транспортного засобу при фактичній і належній швидкості, відстань, необхідну для виконання об’їзду при фактичній і належній швидкості. Вихідні дані для вирішення зазначених питань отримують при первинному огляді місця події, огляді та перевірці технічного стану транспортного засобу.

Для вирішення питання про необхідність виконання об’їзду нерухомого пішохода (або перешкоди) експерту потрібні дані про розташування і ширину не зайнятої пішоходом (або перешкодою) смуги дороги, якою можна було проїхати. Тому відстань від нерухомої перешкоди до правої та лівої меж проїзної частини дороги, наявність узбіч і їхній стан, а також характер місцевості за межами дороги рекомендується фіксувати при первинному огляді місця події.

У деяких випадках наїзд на нерухомого пішохода зумовлений втратою стійкості руху транспортного засобу, наприклад при заносі й боковому ковзанні коліс. У таких випадках автотехнічна експертиза може встановити наявність несправностей транспортного засобу і вплив на стійкість руху, а також вплив несприятливих дорожніх умов на керованість транспортного засобу.

Наїзд на пішохода, що перебуває за межами проїзної частини дороги

Оскільки об’єкт контактування перебував за межами проїзної частини дороги, куди транспорт не повинен виїжджати, а тим більше якщо там перебували люди, слід установити причину виїзду. У загальному випадку це може бути зумовлено несправністю транспортного засобу, несприятливими дорожніми умовами, раптовою появою перешкоди для руху і неправильними прийомами, які застосовував водій при керуванні транспортом.

Вплив несправності транспортного засобу і несприятливих дорожніх умов на керування транспортом досліджується експертом-автотехніком на ранній стадії розслідування. Вплив перешкоди, що з’явилася, на рух транспорту досліджується після встановлення її характеру, умов виявлення, відстані, з якої вона виявляється, тощо. Якщо виявиться, що транспортний засіб був у справному стані, дорожні умови не могли викликати втрату стійкості руху і перешкод поблизу не було, то виїзд за межі смуги дороги, відведеної для транспортних засобів, має бути викликаний неправильними діями водія. У такому разі автотехнічна експертиза може вирішити питання про те, які саме неправильні дії водія викликали виїзд транспортного засобу за межі смуги дороги і якими саме прийомами керування можливо було запобігти йому і тим самим наїзду на пішохода.