Цивільно-правова та кримінальна відповідальність адвоката

Професійна діяльність адвоката здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Сторонами в цьому договорі є адвокат і клієнт, який звернувся за юридичною допомогою. У договорі зазначається адвокат, якому доручено ведення справи; характер справи; орган, …

Виконуючи зобов’язання за договором про надання правової допомоги, адвокат несе відповідальність перед клієнтом за виконання, прострочення або неналежне виконання адвокатом покладених на нього зобов’язань і повинен відшкодувати заподіяну клієнтові шкоду.

Як і суддя за свої рішення, адвокат не несе майнової відповідальності за свої процесуальні дії. У разі заподіяння довірителю майнової шкоди внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до своїх обов’язків адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності може слугувати преюдиційним фактом для стягнення клієнтом заподіяної йому матеріальної шкоди з адвоката.

Кримінальна відповідальність адвоката

Кримінальна відповідальність адвокатів окремо не передбачена, і вони несуть її нарівні з іншими громадянами. Наприклад, якщо адвокат підбурював свідка або потерпілого до неправдивого свідчення, для нього може настати звичайна кримінальна відповідальність.

Адвокатові доводиться роз’яснювати обвинуваченому зміст пред’явленого обвинувачення й значення доказів. Роз’яснюється обвинуваченому й значення його показань. Обвинувачений має право їх давати, а отже, і не давати. Не несе він і відповідальності за зміст своїх показань. У роз’ясненні обвинуваченому будь-якого його права й значення його показань відсутній не лише склад якогось злочину, а й склад дисциплінарного проступку. Однак тут мається на увазі саме роз’яснення. Адвокат не підказує підзахисному, які саме слід давати показання, чи визнати себе винним, чи, навпаки, відмовитися від зробленого визнання.

На суді адвокат і прокурор користуються свободою мовлення і, здійснюючи свої процесуальні функції, мають право говорити все, що вважають за потрібне. У багатьох справах їм доводиться характеризувати тих чи інших осіб, визнавати їхні показання такими, що не заслуговують на довіру, тощо. При цьому, звісно, не повинно бути місця для непристойних висловів. Однак не можуть спричинити кримінальної відповідальності ті висловлювання, які хоч і глибоко зачіпають почуття власної гідності людини, але зроблені у загальновживаній формі.

Адвокати не мають права порушувати правила оплати юридичної допомоги. Але адвокатська діяльність — це не служба, не виконання посадових обов’язків. Сам спосіб винагороди адвоката інший, ніж форма оплати праці службовців. Адвокати Ради адвокатів Одеської області не мають визначеного окладу, вони винагороджуються за надану юридичну допомогу за домовленістю з клієнтами.

Будучи самозайнятою особою й виконуючи професійні обов’язки, адвокат не є суб’єктом посадових злочинів. Виконуючи функцію захисника або іншого представника, адвокат не наділяється правами й обов’язками організаційно-розпорядчого характеру. Надання юридичної допомоги громадянам є виконанням не посадових, а професійних обов’язків. Тому адвокат не може визнаватися суб’єктом такого посадового злочину, як одержання неправомірної вигоди.

Порушення правил оплати юридичної допомоги є кримінально караним лише за таких умов:

якщо одержання гонорару вчинено шляхом зловживання довірою або обману особи, яка звернулася за юридичною допомогою. У цьому випадку дії адвоката є шахрайством;
якщо зайві гроші одержуються з клієнтів нібито для передачі службовій особі як неправомірної вигоди. Такі дії адвоката кваліфікуються як підбурювання до надання неправомірної вигоди.

Високу конституційну місію адвокатів не можна звести до звичайної служби сервісу, прирівняти до ательє, хімчисток, бюро послуг. Місія адвоката особлива, не кажучи вже про її складність. Адвокатура, крім того, — інститут конституційний. Адвокат бере участь у процесі здійснення правосуддя. За адвокатурою, зрештою, багаті демократичні традиції. За всієї поваги до сервісу ставити їх на одну дошку щонайменше неетично. Адже й не обслуговує адвокат клієнта, а надає йому юридичну допомогу. Розвиваючи цю думку, зазначають специфічність діяльності адвокатів: те, чим вони займаються, докорінно відрізняється від послуги, скажімо, в ательє, майстерні гарантійного обслуговування, хімчистці тощо, де в межах договору й можливостей підприємства побажання клієнта — закон.

Слід зазначити й те, що «службові обов’язки» визначаються наказом або трудовим договором, який укладається з працівниками та службовцями, а не з адвокатами. Оскільки адвокати не здійснюють службових обов’язків, у законі йдеться про їхні «професійні обов’язки».

Таким чином, виходячи з конституційного й галузевого законодавства, адвокат не є суб’єктом посадових злочинів.

Співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності адвоката

При притягненні службової особи як обвинуваченого слідчий має право винести постанову про відсторонення обвинуваченого від посади. Але якщо як обвинуваченого притягнуто адвоката, така постанова слідчим не виноситься, оскільки адвокат службовою особою не є. Що ж до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, то за наявності переконливих даних про вчинення адвокатом проступку, за який він може бути позбавлений права на заняття адвокатською діяльністю, Комісія має право зупинити право адвоката на заняття адвокатською діяльністю до остаточного вирішення питання про нього.

У силу презумпції невинуватості факт притягнення як обвинуваченого, арешт і віддання до суду вину адвоката не вирішують наперед і не слугують підставою для позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю. Виняток можливий лише за наявності в розпорядженні Ради адвокатів Одеської області беззаперечних доказів вчинення адвокатом дій, не сумісних зі статусом адвоката.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області має право порушити дисциплінарне провадження проти адвоката Одеси або Одеської області, накласти на нього дисциплінарне стягнення й позбавити права на заняття адвокатською діяльністю як до, так і після порушення кримінальної справи щодо адвоката. Дисциплінарному провадженню не перешкоджає виправдання адвоката або закриття справи з реабілітуючої підстави, оскільки й за такого результату кримінальної справи в діях адвоката можуть бути встановлені ознаки дисциплінарного проступку. З іншого боку, засудження адвоката не тягне обов’язкового позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю, оскільки рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області має залежати від підстав засудження й минулої діяльності адвоката.

Позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю, не маючи даних про його винуватість, є неприпустимим, оскільки такі дії позбавляють адвокатів надії на захист з боку органу адвокатського самоврядування, не спонукають їх до сміливої боротьби за права громадян, породжують страх.

За висловом М. М. Зощенка, «письменник із переляканою душею — це вже втрата кваліфікації». З переляканою душею втрачають кваліфікацію та інші найважливіші якості багато хто, і серед них — адвокати. Страх — первинна причина лицемірства, чинопоклонства, байдужості. Страх викривлює свідомість, убиває людську гідність.

Читайте також:

Відмова від адвоката
У яких випадках не допускається участь адвоката у справі
Професійний обов’язок та обов’язки адвоката
Правила професійної таємниці адвоката
Правила поведінки адвоката в судовому засіданні