Як списати борг за доларовим кредитом

Загальна сума валютних кредитів, які були видані українцям за період з 2006 по 2008 рік, становить 25,8 мільярда доларів США. Унаслідок економічної кризи та девальвації національної валюти тисячі українців виявилися неспроможними виконувати зобов’язання за кредитними …

Загальна сума валютних кредитів, які були видані українцям за період з 2006 по 2008 рік, становить 25,8 мільярда доларів США.

Унаслідок економічної кризи та девальвації національної валюти тисячі українців виявилися неспроможними виконувати зобов’язання за кредитними договорами, ставши заручниками валютних кредитів.

Протягом 2014 року Верховна Рада України разом із НБУ шукали оптимальне рішення щодо реструктуризації доларових кредитів, яке дозволило б частково зняти навантаження із позичальників і водночас зберегти крихку банківську систему.

Ухвалення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року дозволило призупинити лавину позовів про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на квартири, які перебувають в іпотеці.

Не чекаючи врегулювання реструктуризації доларових кредитів на державному рівні, адвокати по всій Україні шукали власні рішення цієї проблеми. У результаті діалогу з банками в окремих випадках вдавалося досягти компромісу щодо списання штрафних санкцій, дострокового погашення узгодженої суми заборгованості тощо.

Однак у міру падіння національної валюти зазначені точкові рішення виявилися неспроможними розв’язати проблеми позичальників, тоді як відсутність методики реструктуризації доларових кредитів була сковуючим чинником для банків у переговорах із позичальниками.

Стало очевидним, що для виходу зі складної фінансової ситуації необхідне комплексне рішення щодо реструктуризації доларових кредитів, яке б враховувало як інтереси позичальників, так і банків. Спробою знайти таке рішення став розроблений Національним банком України Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті.

1. Перевести суми заборгованості за кредитами в іноземній валюті, визначеними в пункті 4 цього Меморандуму, у гривню за курсом на день реструктуризації.
2. Прощення суми різниці реструктуризованого кредиту (на яку нараховується фіксована процентна ставка 0,01% річних) між курсом іноземної валюти кредиту в день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014, пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом.
3. Зафіксувати процентну ставку суми кредиту, яка була реструктуризована за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на 01.01.2014, на рівні не вищому, ніж зазначено в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті, протягом трьох років з моменту реструктуризації.
4. Реструктуризувати споживчі кредити в іноземній валюті, забезпечені іпотекою, залишок за основною частиною яких не перевищує 2500000 гривень за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014.
5. Визнати банком безнадійною і такою, що підлягає списанню (прощенню), неустойку (штраф, пеню), яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за кредитним договором перед фінансовою установою на момент реструктуризації.
6. За заявою позичальника замінити ануїтетну форму погашення кредиту класичною (стандартною).
7. Обмежити предметом іпотеки відповідальність позичальника за договором споживчого кредиту в іноземній валюті. Забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежити виключно предметом іпотеки (термін “іпотека” у значенні, визначеному в Законі України “Про іпотеку”).
8. Заборонити відступлення факторинговим установам за договором споживчого кредиту в іноземній валюті без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги тощо.
9. Створити Спеціальну комісію при Національному банку України з дотримання положень Меморандуму.
10. Правила проведення реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті відповідно до цього Меморандуму визначаються відповідною постановою Правління Національного банку України.
11. Меморандум набирає чинності з моменту набрання чинності законом про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України щодо банків і фізичних осіб – позичальників споживчих кредитів в іноземній валюті.

На кого поширюється дія меморандуму

Спочатку слід розібратися, на які правовідносини поширюється Меморандум і що під собою має на увазі термін «споживчий кредит».

Згідно з визначенням у п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (п. 22 цієї статті).

Із цього слід зробити висновок, що Меморандум не поширюється на кредитні правовідносини банків із підприємствами та фізичними особами – підприємцями.

Пункт 4 Меморандуму встановлює обмеження, згідно з якими для застосування реструктуризації доларового кредиту залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) не має перевищувати 2500000 гривень за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014 р., що еквівалентно 312773 доларам США.

Як застосовується меморандум про реструктуризацію доларових кредитів 

Найбільший інтерес у всіх викликає загадкове формулювання п. 2 Меморандуму. Тому ми спробуємо розібратися, що мав на увазі автор цього пункту.

Наприклад, позичальник отримав кредит у розмірі 60000 доларів США. Залишок заборгованості (тіло кредиту) становить 20000 доларів США. Офіційний курс НБУ гривні до долара США візьмемо, приміром, 25 гривень за 1 долар США.

Таким чином, сума реструктуризованого кредиту на день реструктуризації дорівнює добутку суми залишку заборгованості за кредитом на офіційний курс НБУ гривні до долара США (20 000 х 25 = 500 000 гривень). Сума реструктуризованого кредиту станом на 01.01.2014 дорівнює добутку залишку заборгованості за кредитом на офіційний курс НБУ гривні до долара США станом на 01.01.2014 (20 000 х 7,99 = 159 800 гривень).

Шляхом віднімання отриманих сум визначаємо суму прощення (списання) доларового кредиту (500 000 – 159 800 = 340 200 гривень).

У результаті реструктуризації доларового кредиту залишок заборгованості перед банком становить 500000 – 340200 = 159800 гривень.

Потрібно врахувати, що на суму прощення, у цьому прикладі це 340 200 гривень, нараховується фіксована ставка 0,01% річних, яка одноразово підлягає сплаті позичальником.

Таким чином, реструктуризація дозволяє перевести доларові кредити в гривню не за нинішнім курсом, а за курсом, який був встановлений НБУ до початку кризи та девальвації національної валюти.

Як погасити залишок доларового кредиту

Як відомо, процентна ставка для доларового кредиту приблизно вдвічі менша за процентну ставку за кредитами в гривні. Ще до узгодження тексту Меморандуму існувала практика, за якою банки погоджувалися реструктуризувати доларові кредити в гривню, але зі зміною валюти кредиту збільшувалася процентна ставка.

Суттєвим прогресом Меморандуму слід вважати збереження за реструктуризованими кредитами в гривні процентної ставки, яка була встановлена в договорі споживчого кредиту в доларах США. Іншими словами, протягом трьох років після реструктуризації боргу позичальнику надається можливість виплачувати кредит у гривні за процентною ставкою, яка вдвічі менша за ринкову процентну ставку для гривневих кредитів.

Ще одним кроком назустріч позичальникам у Меморандумі слід вважати списання (прощення) неустойки (штрафу, пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за кредитним договором перед банком на момент реструктуризації.

Раніше вже сформувалася практика, згідно з якою банки списували штрафні санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості. Однак для цього позичальнику потрібно було погасити всю заборгованість за кредитом або її значну частину. Запропоноване в Меморандумі списання (прощення) неустойки (штрафу, пені) є одним із пунктів реструктуризації і тому не вимагає від позичальника будь-яких зустрічних зобов’язань, зокрема дострокового погашення кредиту або виплати якоїсь певної суми.

Слід зазначити, що меморандум дозволив уперше закріпити усталену практику списання (прощення) банками неустойки (штрафу, пені) у вигляді офіційного документа.

Поширені випадки, коли внаслідок тривалого прострочення сукупна заборгованість за тілом кредиту і процентами перевищує вартість квартири, для купівлі якої брався кредит. У зв’язку з цим у позичальників виникали питання, чи має банк право звертати стягнення на майно позичальника в тих випадках, коли звернення стягнення на іпотечну квартиру недостатнє для погашення заборгованості за кредитом.

До останнього часу було відомо, що за невиконання основного зобов’язання перед банком позичальник несе відповідальність у загальному порядку. У межах вартості предмета іпотеки відповідальність перед банком (іпотекодержателем) несе тільки майновий поручитель (ст. 11 Закону України «Про іпотеку»).

Меморандум пропонує обмежити відповідальність позичальника за договором споживчого кредиту в іноземній валюті предметом іпотеки. Тобто, якщо позичальник не впорався з оплатою кредиту і реструктуризація кредиту йому також не допомогла, то іпотечна квартира переходить у власність банку, при цьому сума заборгованості, що перевищує вартість іпотечної квартири, підлягає списанню (прощенню) банком.

Коли починає діяти реструктуризація доларових кредитів

Меморандум передбачає списання банками величезних сум заборгованості позичальників за споживчими кредитами. У зв’язку з чим виникає питання – за рахунок яких коштів банки, які сьогодні також перебувають у важкому фінансовому стані, йтимуть на такий компроміс.

Відповідно до проєкту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню, реєстр. № 4186-1) суми зобов’язань позичальника, списані (прощені) відповідно до Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню», банк відшкодовує (списує) за рахунок страхового резерву. Витрати, що виникли внаслідок реструктуризації зобов’язань, і зобов’язання, які не були відшкодовані (списані) за рахунок страхового резерву, належать до витрат операційної діяльності банків. При цьому сума зменшення сукупного розміру страхового резерву внаслідок відшкодування (списання) за рахунок такого резерву частини заборгованості не спрямовується на збільшення доходу банку.

Меморандум набирає чинності з моменту набрання чинності зазначеним вище проєктом Закону № 4186-1. Однак сам проєкт Закону № 4186-1 містить посилання на ще один проєкт Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню».

Таким чином, для того щоб Меморандум почав працювати, мають бути ухвалені й набрати чинності два Закони, які поки що перебувають на етапі проєктів. Сам по собі Меморандум не має сили закону, а отже, позичальники не мають права вимагати від банків його виконання. Але найголовніше – застосування банками Меморандуму неможливе до внесення змін до Податкового кодексу України, оскільки саме з моменту внесення цих змін банки зможуть списувати заборгованість за кредитом за рахунок страхового резерву, без віднесення зменшення сукупного розміру страхового резерву на доходи банку.

Тому будемо сподіватися, що узгодження тексту Меморандуму – це перший крок комерційних банків і Національного банку України, який дозволить скоротити кількість безглуздих судових спорів і реалізувати конкретну правову методику для розв’язання проблем тисяч позичальників із доларовими кредитами.

© 2017 Одеса Адвокат Дмитро Нікітінський