Особливості виступу адвоката в касаційній інстанції

Особливості виступу адвоката в касаційній інстанції: межі касаційного перегляду, структура промови та типові помилки захисників у Верховному Суді.

Очевидно, це значною мірою пояснюється тим, що далеко не всі адвокати Одеси ясно уявляють собі особливості усного виступу в суді касаційної інстанції.

Особливості виступу адвоката в касаційній інстанції зумовлені завданнями, які ставить перед собою Касаційний кримінальний суд, і організацією розгляду справ у ньому. Як відомо, у суді касаційної інстанції не проводиться судове слідство. Звідси випливає неможливість безпосереднього сприйняття доказів.

Слід також мати на увазі, що іноді зі складу суду двоє суддів знайомляться зі справою на слух, за усною доповіддю члена суду (який раніше вивчив письмові матеріали справи) і виступами прокурора та захисника.

Якою має бути доповідь члена суду касаційної інстанції? Закон не визначає цього. Багато доповідачів із вичерпною повнотою аналізують основні матеріали справи. Непоодинокі, однак, випадки, коли доповідь зводиться до того, що зачитується вирок і викладається прохальний пункт касаційної скарги.

Доповнення до доповіді мають носити такий характер, щоб увесь склад суду знав не тільки зміст вироку, а й фабулу справи, ознайомився з доказами за і проти засудженого, ясно уявив собі, у чому полягають основні розбіжності між обвинуваченням і захистом.

Водночас виклад має бути стислим, опуклим і містити достатні й необхідні матеріали для розгляду справи в касаційній інстанції. У тканину викладу мають бути включені переважно ті обставини, які є спірними у кримінальній справі.

Доповнення до доповіді слід робити, як правило, на початку пояснень адвоката. Бажано, однак, щоб вони перебували в логічному зв’язку з тими касаційними підставами, якими розпочато виступ.

Якщо доповідачем були допущені фактичні помилки або неточності, то тоді ж адвокатом у коректній формі відзначаються ці упущення доповідача.

У складних справах з великою кількістю обвинувачених корисно нагадати складу суду, у чому за вироком визнано винним підзахисного.

Спеціальні завдання, що стоять перед судом касаційної інстанції, і організація розгляду цих справ допускають, а іноді й вимагають стислості усного виступу адвоката.

Звісно, жодного регламенту немає і не повинно бути. Суд має слухати пояснення стільки часу, скільки це необхідно для аналізу всіх обставин справи. Але правда й те, що промова може тривати 20 хв і бути дуже довгою, а інша триває 30 хв і здається стислою. Стислість промови полягає в тому, щоб у ній не було нічого зайвого, а не в тому, щоб вона обов’язково була нетривалою.

Під час виступу адвокату слід пам’ятати, що склад суду не чув показань засудженого, свідків, не бачив цих осіб і, як правило, не бачив і речових доказів.

Не можна не врахувати й тієї істотної обставини, що докази, які безпосередньо сприймалися в суді першої інстанції тривало, іноді протягом низки днів, сприймаються складом суду зі слів доповідача, адвоката і прокурора протягом кількох годин.

Значення безпосередності, зокрема, полягає в тому, що судді чують, що говорить обвинувачений і свідок, бачать, хто і як говорить. Судді, які відносно тривало сприймають докази, що проходять у справі, набагато легше і краще можуть запам’ятати, отже, і зіставити ці докази.

Адвокат, який виступав у суді першої інстанції, має пам’ятати, що в нього із суддями касаційної інстанції не може бути спільності сприйняття, яка була в учасників процесу в судовому засіданні і наклала відбиток на їхні промови в суді першої інстанції.

Перед суддями касаційної інстанції є лише записи того, як слідчий сприйняв показання осіб, що проходять у справі, як секретар суду їх сприйняв і зміг записати.

Можна вимагати від суддів касаційної інстанції, щоб вони презюмували добросовісність викладу захисником фактів справи, однак не можна вимагати від суддів, щоб вони вірили, що адвокат правильно зрозумів зміст наявних доказів.

Тому весь характер усного виступу адвоката має створити в суддів упевненість не тільки в тому, що пояснення засновані на фактах, відображених у матеріалах справи, а й у тому, що вони мають те значення, яке їм надається захисником.

Це часом складне завдання, яке не усі адвокати у кримінальних справах Одеси ясно уявляють.

Нерідко доводиться чути, як адвокат у великій, складній справі відтворює і зіставляє численні показання обвинувачених, десятка свідків, порівнює ці показання, дані в різний час, зіставляє частини цих показань, усі показання загалом, відзначає суперечності в деталях тощо.

Перед судом касаційної інстанції мелькають цитати, назви томів справи, аркушів справи, витягів із висновків експертів.

Не можна припустити, що судді, навіть за наявності гарної слухової пам’яті, запам’ятали всі відтворені адвокатом показання, засвоїли цю величезну кількість фактів і зіставили їх між собою. Який звідси висновок?

Висновок полягає в тому, що при усному виступі адвоката необхідно обмежити порівняно з касаційною скаргою кількість відтворюваних фактів та їх зіставлення.

Потрібно зуміти знайти і показати «згусток» доказових фактів.

З іншого боку, у своїх поясненнях потрібно розвинути логічне значення основних фактів, що приводять до висновку про те, що вирок неправильний.

Часто доводиться розкривати і юридичне значення фактів. Було б неправильно з викладеного зробити висновок, що при усному виступі не слід аналізувати достовірність фактів, а лише говорити про значення фактів. Ні, ми наполягаємо лише на необхідності скорочення відтворення фактів порівняно з касаційною скаргою.

Це не виключає іноді можливості наведення в усному виступі нових касаційних доводів, а отже, і аналізу нових фактів, яких з тих чи інших причин касатор не міг торкнутися у скарзі.

Як скоротити виступ порівняно з касаційною скаргою

Багатоманітність справ спричиняє і багатоманітність методів. Торкнемося деяких загальних засад.

У господарській справі за наявності безлічі розрахунків, аналізу бухгалтерських даних небезпека полягає в тому, що увага суду загрузне в заростях цифрових показників.

Суд не в змозі стежити за цифровими розрахунками касатора, тут же робити зіставлення цифр, перевіряти правильність розрахунків.

Тому в усному виступі, оспорюючи бухгалтерську експертизу, потрібно прагнути розкрити хибність методів або логічних висновків експертизи (звісно, за наявності відповідних даних).

Критика бухгалтерської експертизи стає дохідливою, якщо в поясненнях вдається наче «алгебраїчним» шляхом показати істотні дефекти експертизи. При цьому потрібно дати лише кілька цифрових показників, що підтверджують правильність «алгебраїчної формули».

Решту провідних показань суд знайде в касаційній скарзі. Це не виключає того, що і для скарги потрібно відібрати тільки ті цифрові ілюстрації, без яких скарга втратила б свою конкретність.

Ядро суперечностей при аналізі доказів

Часто доводиться чути, як адвокат у касаційній інстанції прагне показати суперечності в показаннях свідків або обвинувачених. Касатор нанизує одну суперечність на іншу, третю, четверту.., скоромовкою називаючи аркуші справи.

Якось важко уявити собі, що судді касаційної інстанції, сприймаючи на слух, а двоє суддів у всякому разі на слух сприймають обставини справи, можуть установити наявність і значення цих суперечностей. Завдання того, хто виступає, полягає в тому, щоб показати ядро суперечностей, «провідну», якщо можна так висловитися, суперечність. Якщо вона є і адвокату вдалося її знайти, рельєфно показати і роз’яснити її значення, то суд у нарадчій кімнаті за скаргою і за справою перевірить твердження касатора, що, крім відзначеної (відзначених), є ще низка серйозних суперечностей. Якщо ж такого «ядра» касатор не знайде або показати не зуміє, то увага суду розсіється на цих дрібних зазубринках у показаннях осіб, що проходять у справі.

Увага суддів розпливається, і кількість суперечностей не перейде в якість; бо не можна буде переконати суд у наявності такої великої кількості суперечностей.

Іноді скоротити аналіз фактичного матеріалу в касаційній інстанції вдається шляхом «винесення за дужки» узагальнювальних мотивів, що спростовують ті чи інші докази обвинувачення.

Звісно, при скороченні шляхом «винесення за дужки» положень, що стосуються різних епізодів, передбачається, що в касаційній скарзі аналіз епізодів зроблено з достатньою повнотою і ясністю.

Якщо обвинувачений засуджений у силу реальної сукупності злочинів за кількома статтями кримінального кодексу, іноді буває корисним скоротити пояснення щодо одного з визнаних судом першої інстанції доведених злочинів, зосередивши увагу суду касаційної інстанції на найсерйознішому обвинуваченні.

Посилання на матеріали справи

В усному виступі не можна захаращувати пояснення довгими цитатами з показань. Як правило, слід передавати зміст показань тієї чи іншої особи. Касатору потрібно стежити за собою, потрібно прагнути, щоб зміст передавався з найбільшою точністю. Зазвичай і в усному виступі вказується том справи й аркуш справи, на якому розташований цитований або переданий зміст.

Якщо адвокату, який дає пояснення в касаційній інстанції, доводиться часто посилатися на різні аркуші справи, то слід попередити суд, що всі ці посилання є в тексті касаційної скарги, і не повторювати їх в усному виступі. Якщо ж необхідно посилатися на матеріали справи, про які у скарзі не згадувалося, то краще спеціально виписати аркуші справи на папері і наприкінці виступу подати її складу суду (попередивши суд про це заздалегідь). Усе це буває необхідно тому, що бажано не перемикати увагу суддів на запам’ятовування або записи томів і аркушів справи, про які згадує адвокат.

Однак якщо словесний вираз когось із осіб, що проходять у справі, або документа є характерним чи особливо ясно визначає предмет або дії, вельми бажано навести справжню (невелику) цитату.

Можна, звісно, сказати: «Потерпілий на допиті у слідчого стверджував, що в нападника вставні зуби; виявилося, що в обвинуваченого немає штучних зубів».

Краще так: «Потерпілий у слідчого показав — цитую дослівно: у бандита виблискували в роті передні, сталеві зуби. Майже весь ряд». Як відомо, у засудженого немає вставних зубів».

Касатор в усному виступі піддає критиці не тільки вирок, а й обвинувальний акт прокурора, якщо захисник не поділяє його точки зору.

Бувають, однак, випадки, коли прокурор намагається, вийшовши за межі обвинувального акта, поглибити або розширити вину обвинуваченого або висуває нові факти, не вказані в обвинувальному акті, які з точки зору прокурора підтверджують вину обвинуваченого.

У таких випадках адвокат зобов’язаний показати недопустимість таких аргументів і заперечувати проти них.

Опорні доводи касаційного виступу

Нам можуть сказати, що прагнення до скорочення аналізованих фактів при виступі в касаційній інстанції може призвести до того, що захисник упустить щось важливе для встановлення неправильності вироку.

Однак мистецтво усного виступу насамперед полягає в тому, щоб знайти і довести до суду головні, опорні касаційні доводи. Потрібно сказати необхідне і достатнє.

Якщо касаційні виступи заздалегідь недостатньо продумані і розроблені, звісно, можливо упустити якийсь значущий факт.

Набагато ймовірніша можливість іншого упущення: спроба охопити велику кількість фактів затемнить основні ідеї касаційного оскарження цього вироку.

Аналіз доказів у суді касаційної інстанції

Не можна не відзначити, що організаційні особливості розгляду справи в суді касаційної інстанції одночасно і ускладнюють, і полегшують аналіз доказів.

Для того щоб суд першої інстанції виніс виправдувальний вирок, адвокату часто доводиться в результаті аналізу й оцінки доказів просити суд відкинути низку фактів, указаних в обвинувальному акті, і замість них визнати нові факти. Для того щоб визнати нові факти, потрібна непохитна впевненість у їх достовірності.

Для того щоб скасувати вирок, касаційному суду потрібен тільки серйозний сумнів у достовірності факту, потрібно, щоб була ймовірність існування іншого факту. Остаточне ж судження про те, існує цей факт чи ні, вирішить суд першої інстанції. Він перевірить справу в умовах усності, безпосередності і вирішить це питання.

Установити достовірність фактів набагато складніше, ніж визнати сумнівність, недостовірність або ймовірність інших фактів.

Усе це дещо полегшує аналіз доказів у суді касаційної інстанції.

Теоретичний аналіз у касаційному суді

При виступі в суді касаційної інстанції іноді виникає необхідність у теоретичному аналізі деяких питань матеріального і процесуального права. Однак і тут потрібна належна тактовність.

Очевидно, що перед судовою колегією Касаційного кримінального суду щодня постають питання, наприклад, про значення визнання обвинуваченого, яке потім було взято назад, про значення обмови, про значення допиту свідка, який був присутній у залі судового засідання, тощо. Адвокату не слід допускати шаблонне «теоретизування» з цих питань, оскільки немає сумніву, що у кваліфікованих суддів уже склалася певна думка. Але натомість необхідно довести судовій колегії, що в цьому, конкретному випадку визнання, взяте обвинуваченим назад, не може бути доказом, що в цій справі показання обвинуваченого є тільки обмовою.

Це не означає, звісно, що на серйозні і спірні питання практичного чи теоретичного порядку не слід звертати увагу суду. Практика доводить, що такий аналіз уважно сприймається складом касаційної колегії.

Часто-густо необхідні посилання на загальні керівні постанови Пленуму ВССУ. Нерідко корисні посилання на правові позиції Верховного Суду. Але їх потрібно наводити продумано, ретельно стежити, щоб вони за своїм конкретним змістом близько підходили до справи, за якою виступає адвокат.

Форма виступу в касаційній інстанції

Форма виступу адвоката в касаційній інстанції, як правило, має бути іншою, ніж форма промови в першій інстанції.

У цій роботі вже йшлося про те, що захисник у своїй промові в суді першої інстанції має прагнути відповісти на ті сумніви або неправильну оцінку доказів, які можуть скластися в суду до кінця судового слідства.

За запитаннями суддів під час процесу до засуджених, свідків, часом за тоном їх постановки, за рідкими репліками адвокат має зрозуміти, що потребує особливої уваги при аналізі доказів у захисній промові.

Касаційний розгляд передбачає право членів суду ставити запитання захиснику і прокурору для з’ясування обставин у справі, що їх цікавлять.

Це полегшує взаєморозуміння суддів та учасників процесу в касаційній інстанції. Щоб переконати суд, потрібно насамперед знати, що потребує ретельної аргументації, що цікавить, привертає увагу суду. Іноді запитання доповідача або інших суддів перетворюють виступ адвоката на діалог із суддею.

Такий діалог потребує глибокого знання кримінальної справи адвокатом, уміння швидко перебудовувати план наміченого виступу, уміння швидко знаходити і вказувати суду ті місця справи, які його цікавлять.

У низці випадків діалог, особливо для молодих адвокатів Одеси, дещо ускладнює техніку виступу. Проте він має великі переваги перед «безмовним» вислуховуванням судом промови адвоката. Звісно, репліки суду, особливо якщо вони неспокійні і часті, можуть порушити лад думок і пояснень адвоката. Однак навіть у цих випадках витримка, упевненість адвоката в правильності його касаційної позиції привернуть діяльну увагу суду.

Сам стиль виступу адвоката в суді касаційної інстанції має значною мірою відрізнятися від виступу адвоката в суді першої інстанції.

Звісно, і в першій інстанції неприпустиме зайве, наприклад, психологізування, крикливе скандування слів, тим паче це недоречно в Касаційному кримінальному суді.

Усні виступи хороших адвокатів у касаційній інстанції ставлять за мету привернути увагу суддів, фіксувати її на тих чи інших обставинах, зробити обсяг їхньої уваги якомога ширшим. Для цього потрібно, щоб те, що викладається адвокатами (і те, як викладається), полегшило суддям касаційної інстанції сприйняття і зіставлення доказів. Потрібно, щоб судді, які безпосередньо не сприймали докази в суді першої інстанції, були впевнені, що факти викладаються так, як вони відображені у справі, щоб судді погодилися з тим значенням фактів, яке надається їм у виступі адвоката, і з тією правовою оцінкою, яку адвокат пропонує.

Необхідно, щоб адвокат знайшов потрібні касаційні підстави і зумів їх довести до відома суду, переконав його в тому, що дослідження справи в період слідства і судового розгляду в першій інстанції було неправильним, що істина не встановлена.

Усний виступ адвоката можна вважати вдалим, якщо в ухвалі вищого суду знайшли відображення мотиви до скасування або зміни вироку, вказані касатором.