Промова прокурора у кримінальній справі про ДТП

Виступ у дебатах державного обвинувача у кримінальній справі про порушення ПДР. Практичний приклад того, як здійснювався судовий захист прав потерпілого у ДТП.

Товариші судді! 12 червня настрій мешканців села Запруддя Собінського району було затьмарено сумною звісткою: в автомобільній аварії загинули М. С. Данілкін та Є. В. Мічуріна, тілесні ушкодження дістали ще четверо односельців, зокрема троє дітей.

Розберемо обставини цієї трагічної автотранспортної пригоди.

Шофер механізованої колони № 38 тресту «Сільелектромережбуд» Породін, повернувшись у суботу 11 червня автомобілем ГАЗ-51 з Меленківського району до міста Владимира, не поставив автомобіль у гараж, а самовільно виїхав до села Запруддя.

Що вабило його туди?

Породін знав, що 12 червня в Запрудді, його рідному селі, буде престольне свято. Досі, на жаль, у деяких селах живучі старі звичаї та звички. Вони даються взнаки у свідомості й поведінці низки людей. Напевно, будь-який мешканець Запруддя до пуття навіть не відповість на запитання про релігійний зміст престольного свята, але кожен знає, що це свято за давніх часів відзначалося, та й тепер ще відзначається рясним споживанням горілки. Слід зауважити, що традиція відзначати престольні свята, яка подекуди триває, свідчить про слабку виховну роботу серед населення. Громадським організаціям Собінського району необхідно винести уроки з трагедії, що сталася в Запрудді, посилити атеїстичну та антиалкогольну пропаганду.

Прибувши «до рідних пенатів», Породін долучився до п’яного розгулу рідні та своїх приятелів. Ось як він сам показав на судовому слідстві: «При зустрічі з Балашовим ми випили. Потім пішли до Породіної Зінаїди. Там теж не обійшлося без випивки. Потім пішли до Породіна Віктора і знову пили».

Показання Породіна доповнила його двоюрідна сестра — Желтова: «Уночі о 12-й годині нас розбудив стукіт. Я, відчинивши двері, побачила п’яних Балашова та Вячеслава Породіна. Балашов сяк-так тримався на ногах, а Вячеслав ні стояти, ні говорити вже не міг. Він був настільки п’яний, що я вночі боялася, аби він не захлинувся блювотними масами».

Підтверджуючи ці показання, Балашов уточнив, що він і Породін випили не менш ніж півтора літра горілки. Проте не будемо підраховувати кількість випитого. Зрозуміло одне: Породін і Балашов напилися того вечора до огидного стану.

Під час гулянки вони домовилися поїхати наступного дня до села Рилово. Автомашину Породін залишив біля будинку Балашова. Уранці 12 червня Балашов, як показала його сестра Тамара, випив склянку горілки, потім завів автомобіль і разом з Породіним поїхав до будинку Желтових. Тут Балашов і Породін випили ще пів літра горілки. О десятій годині автомобіль рушив у дорогу. За кермом був п’яний Балашов, у кабіні поряд із ним — п’яний Породін та його двоюрідна сестра Желтова. У кузові розмістилися восьмеро пасажирів.

Желтова Ніна свідчить: «Коли їхали, то Балашов крутив кермо, а Вячеслав перемикав якусь рукоятку, і вони через це сварилися. Балашов усе казав: відчепися, Славку, я сам знаю, як треба робити! Балашов вів машину з великою швидкістю, машина почала сповзати з дороги праворуч і перекинулася».

Породін із цього приводу дав такі показання: «Балашов вів машину зі швидкістю 45–50 кілометрів. Я помітив, що він, як недосвідчений шофер, „перебирає кермо”, тобто не справляється з керуванням. Автомашина швидко пішла праворуч, я схопився за кермо та ручне гальмо, але було вже пізно».

Балашов у своїх показаннях зменшує швидкість руху до 40 кілометрів, причину аварії пояснює тим, що не справився з керуванням автомашиною.

З наведених показань можна зробити висновок, що швидкість руху явно перевищувала можливості людини, яка сиділа за кермом, зовсім не маючи практичних навичок керування автомобілем, ніколи не працювала шофером і до того ж перебувала у стані сп’яніння. Щоправда, він сяк-так виїхав із Запруддя, а коли автомобіль опинився на дорозі з нерівним покриттям, він, продовжуючи рух з попередньою швидкістю, цілком втратив владу над машиною.

В акті автоінспекції про цю дорожньо-транспортну пригоду сказано так: «Водій перевищив швидкість руху, не справився з керуванням, з’їхав у правий кювет, різко притиснув кермо ліворуч, унаслідок чого перекинув автомашину». Цей висновок випливає не лише з наведених мною показань свідків і підсудних, він об’єктивно підтверджений і результатами огляду місця автотранспортної пригоди.

Автомобільна аварія, що сталася об 11-й годині дня 12 червня біля села Запруддя, спричинила тяжкі наслідки: двоє людей загинули, четверо людей дістали, як встановлено судово-медичною експертизою, менш тяжкі тілесні ушкодження, механізованій колоні № 38 завдано матеріальної шкоди.

У чому конкретно виявилися порушення правил руху та експлуатації автомобіля?

Уся поїздка до Запруддя від початку до кінця позначена цілою системою порушень транспортної дисципліни та правил руху автомобільного транспорту. Породін виїхав до Запруддя самовільно. До дорожнього листа цей населений пункт включено не було. Породін, порушивши правила дорожнього руху, передав керування автомобілем Балашову, який перебував у нетверезому стані, не мав посвідчення водія та водійського досвіду. Балашов, зі свого боку, грубо порушив зазначені правила, що категорично забороняють водієві керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, а також перевозити пасажирів на вантажному автомобілі за відсутності посвідчення водія та водійського досвіду.

Умисно порушуючи правила дорожнього руху, Балашов і Породін не передбачали, але могли й повинні були передбачити можливість настання тяжких наслідків. Вина Породіна та Балашова стосовно наслідків, що настали внаслідок їхніх дій, виражається у формі злочинної необережності.

На що сподівався Породін, вручаючи Балашову кермо, довіряючи йому долю пасажирів? На що сподівався Балашов, беручи на себе обов’язки водія, беручись за перевезення пасажирів? Та ні на що не сподівалися! Правильно кажуть: горілка входить — розум виходить.

Цілковита байдужість до долі людей — ось що характеризувало вчинки підсудних того фатального дня. Ці порушники транспортної дисципліни навіть «гралися» з кермом автомобіля й догралися — згубили двох людей, залишили сиротами п’ятьох дітей.

Автомобіль, що рухається, — джерело підвищеної небезпеки. Але коли автомобілем керує п’яний водій, небезпека зростає багаторазово. П’яний водій за кермом автомобіля не менш небезпечний, ніж озброєний бандит.

Міцна, тривка та свідома трудова дисципліна — неодмінна умова успіхів на будь-якій ділянці комуністичного будівництва, зокрема й на транспорті. Транспорт має працювати точно, злагоджено та чітко, як справний годинниковий механізм. Транспорт не терпить прорахунків, помилок, самовпевненості й тим паче недбальства водіїв транспортних засобів, бо тут прорахунок може обернутися надто дорогою ціною.

Товариші судді! З долученого до справи подання прокурора Собінського району на ім’я керуючого трестом «Сільелектромережбуд», а також із показань на судовому слідстві начальника та головного механіка колони № 38 видно, що на цьому автотранспортному підприємстві неблагополучно з трудовою дисципліною. У господарстві сорок шість шоферів. За півтора року за порушення трудової дисципліни, пов’язані головним чином із пияцтвом, покарано в дисциплінарному та громадському порядку вісім шоферів, а Породіна притягнуто до кримінальної відповідальності. П’ята частина водійського складу опинилася серед порушників автотранспортної дисципліни. Така цифра сама собою свідчить про погану організацію виховної роботи серед шоферів. Щоправда, мехколона — господарство специфічне. Об’єкти робіт розкидані по всій області. Важко здійснювати контроль за поведінкою водіїв. Але й профілактика порушень має в цьому разі відповідати умовам роботи. А хіба сприяла зміцненню дисципліни, скажімо, практика оформлення дорожніх листів одразу на півмісяця та із зазначенням у них чотирьох-п’яти районів області? Дорожній лист — засіб контролю. Та який же тут контроль, коли дорожній лист виписується

на півмісяця? Від такої, з дозволу сказати, практики недалеко до шаблону та формалізму, які, як бачимо, прямим шляхом ведуть до порушень і аварій. Адже збагнули ж керівники мехколони після автоаварії, що треба відмовитися від такого хибного підходу до оформлення дорожніх листів. Лише після аварії розроблено план заходів. Його розглянуто громадськими організаціями та затверджено начальником колони. Адміністрація механізованої колони ухвалила рішення виписувати дорожні листи не більш ніж на тиждень, установлено твердий порядок: водії мають увечері в суботу приїжджати до обласного центру та ставити машини в гараж. І це правильне рішення, бо воно певною мірою відповідає завданням контролю.

Адміністрація мехколони склала позитивну характеристику на Породіна. Щоправда, складено її, прямо скажемо, «у вільному стилі». Під час опису обставин аварії там трапляються такі перли: «Породін із друзями добряче випив». Та яке там «випив…»?! Напився до нестями… «До роботи ставився сумлінно, у громадському житті участі не брав тому, що характерною рисою Породіна є замкнутість і нетовариськість». «Породін круглий сирота». Це вже зовсім ні до чого! Жаліти п’яниць шкідливо!

Що ж до Балашова, то він характеризується негативно. Працюючи бульдозеристом на торфопідприємстві в селищі Асерхово, порушував трудову дисципліну, робив прогули.

Товариші судді! Дії Породіна, який є працівником автотранспорту та вчинив грубі порушення правил безпеки руху, що спричинили смерть двох потерпілих і завдання тілесних ушкоджень чотирьом потерпілим, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 211 КК.

Аналогічні дії Балашова дістали також єдино правильну юридичну кваліфікацію за ч. 2 ст. 212 КК, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил руху, які спричинили тяжкі наслідки, але вчинені особою, яка не є працівником автотранспорту.

Вважаю, що з урахуванням тяжкості наслідків автоаварії, вчинення злочину у стані сп’яніння, а також того, що Балашов раніше судимий і відбував покарання у виправно-трудовій колонії, народний суд має всі підстави призначити підсудним Породіну та Балашову максимальні покарання, передбачені названими статтями Кримінального кодексу, і засудити кожного до позбавлення волі строком на десять років з відбуванням покарання: Породіну — у колонії загального режиму, Балашову — у колонії суворого режиму з подальшим позбавленням Породіна права керування транспортними засобами строком на три роки. Необхідно стягнути з Породіна та Балашова і шкоду, завдану механізованій колоні. Таке покарання буде справедливим, що відповідає вимогам боротьби з автотранспортними злочинами.

На судовому процесі присутні представники громадськості багатьох автогосподарств обласного центру та всіх прорабських дільниць механізованої колони № 38, що дислокуються в низці міст і районів області.

Із судової трибуни я вважав би за необхідне рекомендувати громадським організаціям автогосподарств винести із суду уроки суспільної моралі та практичної політики, вжити заходів для посилення виховної роботи та зміцнення трудової дисципліни серед працівників автомобільного транспорту.

Справу розглянуто виїзною сесією народного суду Собінського району в клубі Владимирського обласного автотранспортного управління. Народний суд засудив Породіна та Балашова до восьми років позбавлення волі кожного з подальшим позбавленням Породіна права керування транспортними засобами строком на три роки. З Породіна та Балашова стягнуто на користь автогосподарства 148 крб. 59 к. Владимирський обласний суд, розглянувши справу за скаргами засуджених, вирок народного суду залишив без змін.

Читайте також:

Промова адвоката на захист обвинуваченого у вбивстві

Промова адвоката на захист обвинуваченого у хабарі

Промова адвоката на захист обвинуваченої у незаконному аборті

Промова адвоката на захист обвинуваченого у зґвалтуванні

Захисна промова адвоката у справі про ДТП

Судова промова адвоката на захист обвинуваченого у вчиненні військових злочинів

Судова промова адвоката у справі за обвинуваченням у розбої

Судова промова адвоката у справі за обвинуваченням в умисному вбивстві

Виступ адвоката в суді у кримінальній справі

Захисна промова адвоката у справі про грабіж

Захисна промова адвоката у справі про хабар