Пільговий проїзд за банківською карткою: що змінить новий закон — роз’яснення адвоката

Верховна Рада прийняла закон № 5651-2 про пільговий проїзд за банківською карткою. Адвокат Юрій Голосов пояснює в ефірі Першого міського, що зміниться для пільговиків з 2028 року, хто платитиме і які ризики містить закон.

Верховна Рада 10 листопада 2026 року прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на проїзд» (законопроєкт № 5651-2). Закон уже направлено на підпис Президенту. Він повністю змінює спосіб, у який учасники бойових дій, особи з інвалідністю, чорнобильці, діти з багатодітних сімей та інші пільговики користуються громадським транспортом. Про нові правила адвокат АО «Нікітінський і Партнери» Юрій Голосов розповів в ефірі програми «Інтерв’ю дня» на телеканалі «Перший міський. Одеса».

Коли запрацюють нові правила

Законопроєкт розробляють з 2021 року, і за п’ять років він зазнав суттєвих змін. Якщо Президент підпише Закон, основна частина норм набере чинності з 1 липня 2028 року, а підготовчі положення діятимуть з 1 січня 2028 року. Для запуску системи Кабінет Міністрів має ухвалити багато підзаконних актів, а громади мають встановити обладнання в транспорті.

До 1 липня 2028 року нічого не змінюється. Пільговики їздять за посвідченнями, як і зараз, і оформлювати нічого не потрібно.

Головна зміна: картка замість посвідчення

Сьогодні пільговик показує посвідчення водію і їде безоплатно. Після реформи кожен пільговик отримає банківську картку, випущену до окремого рахунку зі спеціальним режимом використання. На рахунок періодично надходитимуть кошти, а проїзд оплачуватиметься прикладанням картки до валідатора або платіжного термінала в транспорті.

Принципово важливо розуміти, що картка не буде безлімітною. Посвідчення дозволяло їздити скільки завгодно, а на картку надходитиме визначена сума, якої вистачить лише на певну кількість поїздок.

Окремо купувати електронний квиток не доведеться. Електронний квиток формується в системі обліку автоматично під час оплати карткою: система фіксує поїздку, маршрут і верифікує пільговика.

Хто платитиме і чому суми будуть різними

Первинна редакція законопроєкту передбачала фінансування пільг з державного бюджету. Остаточний текст змінив підхід. Проїзд учасників бойових дій і осіб з інвалідністю внаслідок війни оплачуватиме держава, і для них діятиме єдиний стандарт по всій Україні, розмір якого встановить Кабінет Міністрів.

Для решти пільговиків, зокрема осіб з інвалідністю загального захворювання, кошти на картку перераховуватиме громада, а суму визначатиме рішенням місцевої ради. Оскільки доходи громад різні, у Києві на картку можуть перераховувати, умовно, 1000 гривень, а в Одесі 500. Юристи Апарату Верховної Ради звертали увагу, що така модель створює нерівність пільговиків залежно від місця проживання і суперечить Конституції.

Невикористані кошти згорятимуть

Кошти на картці не накопичуються. Після спливу певного періоду (місяць, квартал чи півроку, остаточно визначить Кабінет Міністрів) невикористаний залишок банк повертає. Отже, відкласти гроші, щоб, наприклад, з’їздити поїздом до іншої області, не вийде.

Чи діятиме картка в інших містах

Закон передбачає створення Єдиної автоматизованої системи обліку оплати проїзду, яка об’єднає місцеві системи всіх громад, і вимагає, щоб технічні стандарти забезпечували сумісність систем у різних регіонах. Мета полягає в тому, щоб картка однаково працювала в будь-якому місті та на різних видах транспорту. Водночас конкретні технічні вимоги ще не затверджені, і від них залежатиме, наскільки безперешкодно пільговик зможе користуватися карткою за межами своєї громади.

Плюси реформи

Закон має усунути конфлікти в маршрутках, коли пасажир із посвідченням не може потрапити до салону чи вийти з нього, а водій відмовляється везти пільговика. Перевізник отримуватиме оплату за кожну поїздку, незалежно від того, хто платить.

Друга перевага полягає в обліку. Сьогодні громади компенсують перевізникам фіксовані суми, але реальна кількість пільговиків невідома, а під час воєнного стану вона постійно зростає. Дані валідаторів дозволять бачити навантаження на транспорт протягом року, тижня і доби в розрізі конкретних маршрутів і районів та оптимізувати роботу громадського транспорту.

Найризикованіша норма: посередник між пасажиром і перевізником

Закон уповноважує органи місцевого самоврядування запроваджувати територіальну систему обліку оплати проїзду і визначати особу, уповноважену справляти плату за транспортні послуги. Тобто, крім пільговика, банку і перевізника, з’являється посередник, через якого проходять усі кошти.

Закон не встановлює ні вимог до конкурсу на вибір такого посередника, ні розміру відсотка, який він утримуватиме з кожної транзакції. Закон також не передбачає можливості для перевізників самостійно купувати валідатори і програмне забезпечення, як вони купують звичайні платіжні термінали. У такій редакції існує ризик монополії одного підприємства на програмне забезпечення, встановлення валідаторів і транзакції від пасажирів до перевізників, а разом з нею і корупційний ризик. Показово, що Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради поставило питання, навіщо взагалі потрібен посередник, якщо в транспорті вже встановлено валідатор чи платіжний термінал.

Захист даних військових і комерційної таємниці

До оператора системи надходитиме значний обсяг інформації. Для перерахування коштів система постійно звіряє дані з державними реєстрами: чи дійсне посвідчення, чи має особа пільговий статус, чи жива людина. Значна частина пільговиків є учасниками бойових дій і військовослужбовцями, тому йдеться про відомості щодо їхнього пересування.

Крім того, оператор бачитиме виручку кожного перевізника за добу, місяць і рік, тож комерційна таємниця перевізників фактично нівелюється. Дані можна використати для вдосконалення транспорту, але так само реальними є і зловживання. Спосіб захисту цієї інформації має визначити Кабінет Міністрів.

Що буде з відповідальністю за відмову в перевезенні

Сьогодні за безпідставну відмову в пільговому перевезенні перевізника можна притягнути до відповідальності за Законом «Про автомобільний транспорт» і Кодексом України про адміністративні правопорушення, і пільговики звертаються зі скаргами до департаменту транспорту міської ради або Укртрансбезпеки. Новий закон виключає відповідні норми, оскільки виходить з того, що відмови більше не буде: перевізник отримує оплату з картки.

Проте кошти на картці можуть закінчитися несподівано. Пасажир може виявити, що грошей на поїздку немає, а власних коштів при собі не має, і конфлікти виникатимуть уже з цієї причини, особливо в перші місяці. Щоб їх уникнути, доцільно запровадити мобільний застосунок, який попереджатиме про вичерпання коштів.

Як отримати картку

Порядок визначить Кабінет Міністрів. Закон не дозволяє використовувати для пільгового проїзду пенсійну картку: потрібна окрема картка до спеціального рахунку. Найімовірніше, механізм нагадуватиме виплати «єПідтримки», коли кошти надходили на окрему віртуальну картку. Тривалий перехідний період має дати банкам час налаштувати систему так, щоб людині з інвалідністю I чи II групи не довелося особисто йти до банку і заповнювати анкети.

Остерігайтеся шахраїв

Поки триває перехідний період, будьте обережні: можуть з’явитися шахраї, які телефонуватимуть від імені «кол-центрів» і пропонуватимуть оформити пільгову картку для проїзду. Наразі жодних напрацювань щодо таких карток немає, а перша офіційна інформація, ймовірно, з’явиться не раніше кінця 2027 року. Не передавайте свої дані і не сплачуйте жодних коштів за «оформлення».

Як бути селам і малим громадам

Закон вимагає встановити валідатори в усіх видах транспорту в будь-якій місцевості, включно з сільською. Для великих міст така вимога реальна, але до багатьох населених пунктів валідатори дійдуть нескоро. Найімовірнішим сценарієм є подальше відтермінування для окремих громад і сільської місцевості, як свого часу відтермінували строк облаштування укриттів для бізнесу. Проте в чинній редакції Закону таких положень немає.

Висновок

Ідея реформи слушна: пільговики не повинні сперечатися з водіями, а перевізники повинні отримувати оплату за свою роботу. Проте Закон залишає багато питань на розсуд Кабінету Міністрів і громад: розмір коштів на картках, порядок їх отримання, вибір посередника, захист даних. Наступний рік стане роком обговорень, і ще є час доопрацювати положення, які створюють ризики для пільговиків.

Адвокати Одеси об’єднання «Нікітінський і Партнери» консультують очно на вул. Грецькій, 2/1 та онлайн: +38 077 710 55 55.

Адвокатське об'єднання
«Нікітінський і Партнери»
код ЄДРПОУ 41389693
65014, м. Одеса, вул. Грецька, 2/1
E-mail: odesslawyers@gmail.com
Режим роботи:
Пн-Пт: з 09:00 до 18:00
Сб-Нд: за записом
Догори