Відмова від адвоката

Право особи, яку представляють, відмовитися від свого представника відоме різним галузям права. Не змінюється в цьому аспекті юридична природа представництва і в кримінальному судочинстві. І якщо обвинувачений має право мати адвоката, отже, він має право …

Відмова обвинуваченого від адвоката
Як правило, обвинуваченому адвокат потрібен. Коли трапляється відмова від нього, то відбувається це не безпричинно. Відмова від призначеного або запрошеного адвоката може бути зумовлена:
бажанням обвинуваченого мати іншого адвоката — певного або будь-якого;
наміром обвинуваченого захищатися особисто;
небажанням або відсутністю в адвоката можливості здійснювати захист.
Обвинувачений має право, але не зобов’язаний повідомляти причини відмови від адвоката. Повідомлення цих причин може бути пов’язане з розголошенням несприятливих для обвинуваченого обставин і погіршенням його становища. Допустити цього не можна, і закон нікому не дає права вимагати такі відомості в обвинуваченого.

Відмова від призначеного або запрошеного адвоката може бути пов’язана з незнанням ним матеріалів справи, з бажанням обвинуваченого мати іншого захисника, з відсутністю адвоката в залі судового засідання або на досудовому розслідуванні. Не виключені й інші причини відмови. Слідчий і суд мають спробувати їх з’ясувати й усунути, забезпечити можливість участі адвоката, вивчення ним матеріалів справи тощо.

Орган, що веде процес, не має права ігнорувати відмову обвинуваченого від адвоката. Факт розгляду відмови обвинуваченого від адвоката необхідно відобразити в протоколі і в мотивованому рішенні слідчого, прокурора, суду.

Відмова від адвоката допускається тільки з ініціативи самого обвинуваченого і має бути добровільною. Щоразу, коли слідчий, прокурор, суддя або адвокат сприяють відмові обвинуваченого від захисника, це має розглядатися як порушення права на захист і тягти скасування обвинувального вироку. Однак не викорінені випадки, коли слідчий радить обвинуваченому, а то й умовляє його не запрошувати захисника або вживає заходів для усунення запрошеного адвоката. Незаконні подібні дії не тільки з боку слідчого, а й прокурора, а тим паче адвоката.

Якщо участь захисника факультативна і його не запрошено, слідчий і суд не мають права з’ясовувати, чи згоден підозрюваний, обвинувачений знайомитися з матеріалами досудового розслідування або брати участь у судовому розгляді без захисника. На них лежить інший обов’язок: роз’яснити обвинуваченому його право мати захисника, з огляду на те, що завершити розслідування або почати судовий розгляд без захисника можливо лише тоді, коли на запитання слідчого або головуючого, чи бажає обвинувачений мати адвоката, дано негативну відповідь. Суть тут не в тому, що обвинувачений не заявив бажання мати адвоката, а в тому, що він заявив про небажання мати адвоката.

Якщо участь адвоката обов’язкова і його запрошення неможливе, необхідно вжити заходів до призначення адвоката і забезпечити його реальну участь у справі. Питання про відмову від адвоката має вирішуватися в його присутності.

Аналогічно вирішується питання і в стадії судового розгляду. Якщо участь адвоката обов’язкова, а обвинувачений заявляє про відмову від нього, суд має в присутності адвоката з’ясувати причини відмови. Ініціатива відмови належить суду, якщо суд, не забезпечивши реальну участь захисника у справі, з’ясовує згоду підсудного на розгляд справи без захисника. Згода обвинуваченого на розгляд справи без участі адвоката, зумовлена неявкою адвоката в судове засідання, не може вважатися відмовою від адвоката.

Обвинувачений може повідомити адвокату про своє бажання відмовитися від нього і мати іншого адвоката, який спеціалізується на кримінальних справах, або захищатися самостійно. Коли адвокат призначений, він пояснює обвинуваченому, що право обрання адвоката є в разі запрошення адвоката. Запрошений же адвокат у такій ситуації через родичів обвинуваченого вживає заходів до вступу у справу іншого адвоката. Якщо заміна не відбулася, адвокат продовжує працювати над справою до прийняття в його присутності слідчим або судом рішення за заявою обвинуваченого про відмову від адвоката.

Отже, відмова обвинуваченого від запрошеного або призначеного адвоката як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді допускається тільки в присутності адвоката. Факт його присутності підтверджується наявністю у справі трьох документів: ордера, протоколу з відповідним записом і постанови слідчого або ухвали суду.

Відмова обвинуваченого від адвоката і розірвання угоди

Оскільки обвинувачений не завжди сам запрошує адвоката, виникає питання про можливість відмови від нього за заявою не обвинуваченого, а іншої особи, яка запросила адвоката.

Запрошення адвоката оформлюється укладенням угоди між адвокатом і клієнтом. Але укладення угоди ще не породжує кримінально-процесуальні правовідносини. Вони виникають не між сторонами договору, а між обвинуваченим і захисником. Тому особа, яка уклала договір, може його розірвати до вступу адвоката у справу. Потім може настати відмова від адвоката, яка має бути прийнята слідчим і судом за волевиявленням обвинуваченого, але не інших осіб, які запросили адвоката.

Відмова від адвоката у випадках його обов’язкової участі у справі

Право відмовитися від захисника належить усім підозрюваним, обвинуваченим. Однак слідчий або суд не приймає відмову від адвоката, якщо її заявили особи, підозрювані або обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, особи, щодо яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, особи, які через психічні або фізичні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, особи, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, особи, щодо яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, у провадженні щодо реабілітації померлого — з моменту виникнення права на реабілітацію померлого, особи, щодо яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, у разі укладення угоди між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим про визнання винуватості.

У зазначених випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від адвоката і не залучає іншого адвоката, адвокат має бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 КПК, для здійснення захисту за призначенням.

Мотиви відмови від захисників тут особливо важливі. Наприклад, обвинувачені заявили про відмову тому, що не вважають себе винними в умисному вбивстві за обтяжливих обставин. При скасуванні обвинувального вироку зазначалося: «Незважаючи на те, що відмова від адвоката була зумовлена лише юридичною необізнаністю обвинувачених, суд не обговорив зазначені заяви, не роз’яснив їм, що право мати адвоката гарантується законом і не залежить від займаної у справі позиції».

Право мати адвоката встановлено в інтересах обвинуваченого і правосуддя. Але це право не повинно перетворюватися на обов’язок обвинуваченого терпіти адвоката й оплачувати його працю, не повинно обмежувати права обвинуваченого. Тому у випадках обов’язкової участі адвоката відмову від нього слідчий або суд можуть відхилити лише за сумнівів у розсудливості обвинуваченого, коли він явно переоцінює свої можливості захищатися самостійно або заявляє про небажання взагалі захищатися.

Відмова від адвоката і його звільнення від участі у справі

Звільнення адвоката, який вступив у справу, здійснюється за ухвалою суду або постановою слідчого. Це правило має подвійне обґрунтування. По-перше, для правильного вирішення справи мають значення мотиви відмови обвинуваченого від адвоката, і, коли обвинувачений їх викладає, вони мають бути розглянуті й відображені в постанові або ухвалі. По-друге, кожен учасник процесу вступає в певні правовідносини з державним органом, що веде процес. Заява обвинуваченого про відмову від адвоката зобов’язує слідчого і суд звільнити адвоката від участі у справі і відобразити це в постанові або ухвалі.

До звільнення від участі у справі адвокат свою роботу припинити, вочевидь, не може.

Читайте також:
У яких випадках не допускається участь адвоката у справі

Цивільно-правова і кримінальна відповідальність адвоката

Професійний обов’язок і обов’язки адвоката

Правила професійної таємниці адвоката

Правила поведінки адвоката в судовому засіданні