Виправдувальний вирок у справі про хабар: суд визнав провокацію та недопустимість доказів

Начальника податкової інспекції обвинувачували в одержанні неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 КК. Адвокат Дмитро Нікітінський довів провокацію з боку правоохоронців і недопустимість ключових доказів — суд ухвалив виправдувальний вирок.

Захист начальника державної податкової інспекції, якого обвинувачували в одержанні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України), здійснював керівник кримінальної практики АО «Нікітінський і Партнери» адвокат Дмитро Нікітінський. Малиновський районний суд м. Одеси визнав докази сторони обвинувачення недопустимими, встановив провокацію злочину з боку правоохоронних органів і ухвалив виправдувальний вирок.

Вирок у справі № 519/621/16-к (Єдиний державний реєстр судових рішень).

Суть справи

За версією обвинувачення, посадовець вимагав від директора підприємства, яке проходило процедуру ліквідації, 2 000 грн за невідображення в акті перевірки порушень і за пришвидшення її завершення. Гроші, помічені спецбарвником, заявник залишив на барній стійці ресторану, після чого підозрюваного затримали, а на його руках зафіксували сліди люмінесцентної речовини.

Підзахисний вину не визнав: неправомірної вигоди він не вимагав, а події в ресторані стали наслідком провокації співробітників служби внутрішньої безпеки ДФС, з якими заявник спілкувався ще з травня — задовго до нібито висунутої «вимоги».

Правова проблематика

Захист побудував позицію на трьох напрямах. По-перше, процесуальна позиція адвоката ґрунтувалась на ч. 12 ст. 290 КПК: сторона обвинувачення не відкрила захисту клопотання, постанови та доручення про проведення негласних слідчих дій до передачі справи в суд, а отже, всі результати відеоконтролю є недопустимими доказами. За доктриною «плодів отруєного дерева» недопустимими стали й похідні докази.

По-друге, огляд приміщення ресторану проведено без згоди власника та без ухвали слідчого судді, а обов’язок звернутися до суду після невідкладного огляду (ч. 3 ст. 233 КПК) слідчий не виконав. Протокол огляду і всі експертизи вилучених купюр також визнано недопустимими.

По-третє, повнота захисту проявилась у витребуванні роздруківки телефонних з’єднань: заявник і оперуповноважений служби безпеки за пів року здійснили понад 100 дзвінків, і дати візитів заявника до інспекції збігалися з цими дзвінками. Суд, посилаючись на практику ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви», дійшов висновку, що розслідування не було «пасивним» — мала місце провокація злочину.

Результат

Суд визнав підзахисного невинуватим і виправдав за ч. 3 ст. 368 КК України, скасував заставу та арешт житлового будинку, а процесуальні витрати на експертизи відніс на рахунок держави. Справи про хабарі, побудовані на контрольованому «передаванні» коштів, виграються саме на етапі оцінки допустимості доказів — це підтверджує і наш досвід у зміні позиції захисту під час судового розгляду. Якщо вам потрібен адвокат у кримінальних справах в Одесі — звертайтесь до «Нікітінський і Партнери».